Виставка "Тіні забутих предків"

23 березня у комплексі "Мистецький Арсенал" відкрилася виставка "Тіні забутих предків". Організатори вирішили нагадати українцям про велику кінострічку і дати змогу переосмислити її, враховуючи сучасність.

Сергій Параджанов – легенда українського кінематографа

Сергій Параджанов став відомим після екранізації у 1964 році епічної повісті Миколи Коцюбинського "Тіні забутих предків". Першою нагородою фільму стала премія Всесоюзного кінофестиваля у Києві у 1966 році. Загалом, кінострічка отримала 39 міжнародних нагород, виграла 24 гран-прі фестивалів у 21 країні світу.

Фільм Параджанова започаткував новий напрям у кіномистецтві, який називається "українське поетичне кіно".

Друзі українського митця – Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Жан-Люк Годар, Анджей Вайда, Ів Сен-Лоран, Андрій Тарковський та інші називали Сергія Параджанова – Генієм.

Він був не тільки режисером, ця велика постать поєднувала у собі і актора, і художника, і сценариста, і композитора, і скульптора, і гримера, і хореографа. Як кажуть, талановита людина талановита у всьому.

Фільм "Тіні забутих предків"

Фільм знятий по однойменній повісті Миколи Коцюбинського. Сюжет твору відомий, мабуть, усім українцям. Через усю повість лунають ридаючі звуки трембіт трьох пастухів, які з'являються у трагічні моменти. Саме вони надають твору ту саму емоційність і забарвленість, той самий колорит.

З моменту першого показу стрічки минув вже 51 рік, але й досі не втихають розмови навколо неї. Здається всі її знають, але знов і знов переосмислюють.

Виставка "Тіні забутих предків"

Виставка у Мистецькому арсеналі, під назвою "Тіні забутих предків" – це масштабний проект, присвячений фільму Сергія Параджанова, який набув величезної популярності і відкрив багатьом однойменний твір, ставши неабиякою подією світового і українського кінематографу.

Тож виставка поєднала у собі історію створення фільму, різні погляди на нього, – як з точки зору його творців, так і очима глядачів, – розширила горизонти обговорення і перелік проблем, які піднімаються у стрічці.

А звідки ж ідея?

Ідея виставки належить кінокритику Андрію Алферову та директору Національного Центру Олександра Довженка Іванові Козленку. Надихнула їх на це паризька експозиція, присвячена фільмам італійського режисера Мікеланджело Антоніоні. Побачивши, як цікаво розповідають про творчість одного з друзів Сергія Параджанова, вони вирішили відновити у пам'яті людей неймовірну кінокартину "Тіні забутих предків" і приурочили цю виставку до ювілею фільму. Однією з провідних цілей цього проекту є «позбавлення етноцентричного погляду на стрічку», як сказав Іван Козленко. Тобто, не дивлячись на те, що фільм, нібито, суто український, побудований на українському фольклорі і показує український етнос, дивитися на нього треба значно ширше, бо він ставить всесвітні проблеми, торкаючись рис, що притаманні культурі різних народів.

Що за музика звучить?

У кожному залі ви почуєте оригінальні музичні композиції. Вони були написані спеціально для цієї виставки відомим українським композитором Святославом Луньовим, у доробку якого симфонічна, камерна, хорова, вокальна, електроакустична музика, а також музика до кінофільмів. І це додає виставці особливого забарвлення.

Горизонти виставки

Виставка охоплює весь шлях фільму, від ідеї його створення, роботи над стрічкою, прем’єрного показу до наших днів. Експозиція розташована в дев’яти залах, кожна з яких дає можливість глядачу подивитися на кінострічку з різних ракурсів.

Перше, що бачать відвідувачі, коли заходять на виставку – це чотири порожні стільці, з іменами: Параджанов, Миколайчук, Іллєнко, Якутович.

Перші зали відкривають нам головні задуми фільму, допомагають зануритись у етнографію саме тієї Гуцульщини, яку ми потім побачимо на екрані. Ми мовби опиняємося у тому часі, коли зароджувалися "Тіні...". Цьому сприяє досьє на головних акторів і режисерів фільму. Це і сам Сергій Параджанов, і Юрій Ілленко, і Георгій Якутович, і Мирослав Скорик.

Також на виставці присутні оригінальні кадри, що розповідають про самого Сергія Параджанова, яких раніше ви точно не бачили, реквізит зі зйомок та реконструкції окремих сцен.

Одна з залів повністю присвячена червоному кольору, одному з провідних у кінострічці Параджанова. Інша – хронології подій 60-х років та копіям засекречених раніше документів.

Кого з відомих людей тут можна зустріти?

Програма проекту включає в себе також різноманітні лекції про світовий і український кінематограф 60-х років, зустрічі з учасниками зйомок та багато екскурсій.

На виставці лекції ведуть відомі люди, які повністю пронизані темою фільму. Серед них композитор, автор музики до проекту "Тіні забутих предків. Виставка" Святослав Луньов; кінокритик Андрій Алферов; поет, учасник зйомок "Тіні забутих предків" Іван Драч; акторка, що виконала роль Марічки у фільмі "Тіні забутих предків" Лариса Кадочнікова та багато інших.

Експедиція на Гуцульщину

В рамках проекту було влаштовано експедицію на Гуцульщину, під час якої її учасники розмовляли з тими мешканцями, які були свідками зйомок. Одні згадки суперечили іншим, а їм насупереч знаходилися треті, тому знайти істину, здається, так і не вдалося. Тож сприймати усі твердження прийшлося несерйозно, але усі вони мають право на існування, адже на кожного, хто тим чи іншим чином стикався з генієм Параджановим, він справляв своє, особливе й неповторне враження.

Зараз переосмислення кінокартини багатьма, на жаль, відбувається через призму політики, що відводить на другий план художню історію твору.

Робота над проектом тривала майже рік, і, як ми бачимо, недарма, виставка і все, що з нею пов’язано, здобули колосального успіху.

Де можна подивитись виставку?

Хто ще не встиг насолодитися цією прекрасною експозицією, до 10 квітня може відвідати її у Мистецькому арсеналі, за адресою: вул. Лаврська, 10-12. Комплекс працює з 11:00 до 20:00. Також, там ви можете придбати різноманітні сувеніри із анімаціями до виставки.

Автор: Оксана Мединська