Культура та традиції України

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам'яті Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

  →

Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня.

Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

  →

Літо багате на різноманітні свята: і Трійця (рідко, коли припадає не на червень), і Купала, і Петра та Павла тощо. Особл  →

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.

Світле Воскресіння  прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками, радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"

У 2019 році православні християни відзначають свято Великодня — 28 квітня. Українські католики зустрінуть свято на тиждень раніше, ніж православні — 21 квітня.

Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.

  →

19 січня українці відзначать свято Водохреща. В цей день відбулось хрещення Ісуса Христа і день збігається зі святом Богоявлення. У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях. Свято Хрещення Господнього відоме всім. Цей день люди прагнуть прожити  правильно і з користю для душі.

  →

Українці полюбляють свята та вміють весело святкувати! Ще б пак, адже маємо таку багату історію та традиції, котрі прийшли до нас ще з давніх часів від наших пращурів. 
Напередодні Старого Нового року (у ніч з 13 на 14 січня за новим стилем) відзначають Щедрий вечір.  У цьому святі знаходимо залишки дохристиянських традицій, а вже за  християнським календарем - це день преподобної Меланії. У сучасній народній традиції ці два свята об’єдналися. Тепер вони називаються Щедрий вечір і свято Маланки .

  →

З давних давен українці займались чумацтвом як одним із найвагоміших занять. Це заняття сягає своїми коренями часів Київської Русі. Ще «Літопис Руцький» згадує прасоли, які транспортували сіль з Прикарпаття. Пізніше, у XIV-XV ст. це зайняття переросло в промисел і стало одним з найважливіших джерел заробітку для великої частини українців.  →

Разом з теплими днями починались не лише роботи на полях-городах, але й традиційна розвага молоді – вулиця. Наші предк  →