Паперове мереживо або українська витинанка

  • Відгуки : 0
  • Переглядів: 3569
  • 0

Одним з неповторних та витончених видів українського декоративно-прикладного мистецтва є витинанка. Загалом вона представляє собою силуетно, орнаментально чи ажурно вирізьблену (витяту) ножицями чи ножем композицію з білого чи кольорового паперу або картону. Такими паперовими композиціями прикрашали вікна, комини, стіни, груби, полиці.

Перші українські витинанки в оздобленні сільських хат почали з’являтися в середині 19 століття, цікаво але поява таких прикрас в побуті селян відбулася абсолютно не залежно від дворянських та писарських витинанок. Зазвичай при виготовленні витинанок використовували геометричний чи рослинний орнамент, хоча також зустрічалися й зоо- та антропоморфні зразки та зображення будівель, предметів побуту. Задля того аби отримати сталу структуру та композицію при витинанні папір складали в декілька разів, від двох до восьми разів.

Витинанки які виготовляли наприкінці 19 - початку 20 століття значно відрізняються рівнем художньої майстерності від більш давніх зразків. В цей період вони набули певних локальних рис які були притаманні кожному з регіонів. Така відмінність спостерігалася і в орнаментальному трактуванні таких паперових прикрас, і в виборі матеріалу, форми.

Хоч витинанки зустрічаються практично на всій території України, однак найбільш популярними вони бу лина Прикарпатті, Поділлі та Подніпров’ї. Витинанки використовували в якості доповнення до хатніх розписів, однак місце іх розміщення різнилося в залежності від регіону. Так на Поділлі, розміщення такого декору могло бути на зразок шпалер або схожим на настінні килими. На Прикарпатті ж витинанками оздоблювали сволок та стіни навколо вікон. Зазвичай витинанки поєднували з іншими видами декорування оселі притаманними українському побуту, наприклад з розписом, вишивками, шкіряними прикрасами , збагачуючи тим самим орнаментальні мотиви та елементи. В умовах сучасності витинанки набули більшого розповсюдження й починаючи з 20-30 років 20 століття їх можна було зустріти не лише в оздоблення сільського помешкання, а як елементи інтер’єру в клубах, будинках культури, бібліотеках, на сторінках плакатів та стіннівок. з 60 років минулого сторіччя витинанки почали експонувати на художніх виставках, вернісажах та використовувати їх для оздоблення поліграфічної продукції.

Відомими майстрами з виготовлення витинанок у 80- 90 роках були: Любов Процик, м.Львів; Софія Приймак, с. Петриківка Дніпропетровська обл.; Дмитро Мимрик, с. Великий Говилів Тернопільської області; Галина Міль, м Київ; Людмила Лузгіна, м Запоріжжя та багато інших.

Витинанка як явище декоративно-прикладного мистецтва цілком придатна до умов сучасного життя. Зберігаючи та примножуючи традиції створення таких паперових мережив сучасні художники та дизайнери широка використовують витинанки в оформлення приміщень та житла

 
Залишити відгук  ↓
 
Ще ніхто не залишив відгуків.