Слобожанська вишиванка

  • 31 травня 2016 05:29:50
  • Відгуки : 0
  • Переглядів: 5987
  • 0

Пробиваючись крізь терни

Сучасні Харківська, Сумська, Луганська та шматочок Донецької областей ще кілька століть тому мали загальну назву – Слобідська Україна або Слобожанщина. Ці території, заселені плем’ям сіверян за часів Київської Русі, отримали свою назву в XVII столітті, коли сюди прийшли вільні козаки й почали будувати власні помешкання – слободи. Звичайно, Росія зробила все можливе задля відсунення кордонів Слобожанщини максимально на захід (частини сучасних Воронезької, Білгородської та Курської областей – це теж території, які колись перебували у Слобідській Україні), та проте нашому східному «братові» не вдалося витворити елементи народної культури цього етнографічного регіону. Відчутний вплив Гетьманщини на заході та козацького Запоріжжя на півдні не тільки допоміг Слобожанщині, а й стимулював розвиток самобутніх особливостей в культурі останньої.

Промисловість і капіталістичні відносини краю стрімко набирали оберти, що призвело до ліквідації домашнього виробництва сировини та одягу. Звичайно, у селах продовжували ткати самостійно, але й залюбки користувалися фабричними тканинами, які гармонійно поєднувалися в повсякденних формах убрання. Певна річ, на Слобожанщині немає таких потужних традицій вишивки як, скажімо, у західних областях держави, проте й тут є певні цікаві особливості, а головне: на Сході поважають і одягають вишиванки по сей день. Не вірите? Тоді почитайте.

На питання, що саме є характерним для слобожанської вишивки, дає відповідь 75-річний житель Полтавщини, заслужений майстер народної творчості України Григорій Гринь: «Це вишивка в техніці "білим по білому", палеві відтінки кольору, без контрастних чорного і червоного, рослинний і рослинно-геометричний орнамент, це мистецтво так званого вибивання по тканині». Тут наведено далеко не повний перелік характерних рис, більша частина з яких перегукується з традиціями вишивки Наддніпрянщини, а, особливо, самої Полтавщини, що розвивалася повільнішими за Слобожанщину темпами і залишала певне місце «класичності».

Свастика як орнамент

Основою будь-якого вбрання була (та й залишається) сорочка. На свята одягали яскраву додільну сорочку з орнаментом, а в повсякденному житті не цуралися «підтачених» (якісне полотно зверху і грубий низ) сорочок. Спочатку вишивали лише білим по білому (символ зв’язку з предками, білий – колір жалоби за померлими), а вже потім з’явилися цікавіші комбінації, зокрема, й до сьогодні популярністю користується поєднання червоного з синім. «У комплекті» з вишивкою йшла мережка – ажурна техніка, що додавала одежинці вишуканості й елегантності. Характерною особливістю східних областей України були мережані подола, які мали виднітися з-під поясного одягу – плахти.

Що ж до орнаменту, то він міг бути досить різноманітним і ніс у собі певну закодовану інформацію, починаючи від символу родючості – дерева, де коріння – знак предків, стовбур – сучасність, верх – вищий, духовний світ, до образу свободи – птаха. Ще одним символом, що досить часто можна побачити на вишиванках Слобожанщини та Середньої Наддніпрянщини, є трикутники, що, доторкаючись вершинами одне до одного, символізують Світ та Антисвіт. Подекуди між трикутниками є лінія, так зване «Кільце Великого Світіння», що символізує віддзеркалення двох світів.

Не можна не сказати про такий елемент слобожанської сорочки як… свастика. Так-так, зараз наша уява готова проводити лише яскраво негативні асоціації, але в давнину предки визначали свастику як щось дуже світле, сонячне. «Свастика застосовувалася ще в практиці древніх шаманів для освітлення світу від темних духів, тобто, зображуючи такі узори на одязі, передбачалося, що ніби приноситься світло у світ. Коли жінка йшла заміж, на рукавах вишивались свастики, спрямовані до неї», – каже український науковець у галузі мистецтвознавства і безпосередня власниця вишиванки зі свастикою Віра Осадча. Створені технікою вирізування, ці знаки можуть бути ліво- (загин хреста вліво) та правосторонні. Повернута проти годинникової стрілки, свастика символізувала оберегове полум’я, за годинниковою стрілкою – знак родинного вогнища.

Слобожанська вишиванка: витворення унікальності

До кінця XIX століття на Слобожанщині побутували сорочки полтавського типу. Жіночі характеризувалися наявністю двох, з’єднаних на плечах, гілок – передньої та задньої. Під рукавами, що викінчувалися чохлами, вшивалися квадратні ластки. Станок із пришитими до нього вставками збирався на нитку біля горловини і вшивався до коміра – зазвичай вузенького й невеликого за розмірами. Подекуди комір замінювала стежка з візерунком – обшивка. Вишиті здебільшого лляними нитками, сорочки рясно орнаментувалися.

Чоловічі сорочки регіону відзначалися більшою варіативністю. Найдавнішою була тунікоподібна модель із стоячим коміром, розрізом посередині чи збоку від пазухи і вишитими грудьми. Сорочка з уставкою характеризувалася наступними рисами: стоячий або виложистий комір із рясними зборами біля нього та прямим розрізом пазухи. В стрілкових сорочках функцію вставок виконував трикутний клин, що його розширювали до коміра і вкривали вишивкою.

Наприкінці XIX століття слобожанські сорочки стають все більш унікальними і набувають чітко окреслених, притаманних лише їм, рис. Цей процес характеризується появою на Харківщині й Луганщині сорочки з високими стоячими комірами, а пізніше – сорочки на кокетці, з великим викотом горловини та рукавами, пришитими безпосередньо до кокетки. На жіночих сорочках подекуди робилися червоні стрічки і різного роду вставки, на кшталт російських зразків. Парубки в якості акомпанементу до своїх сорочок носили на шиї кольорові хусточки (шари).

Тож, Слобожанщина, як регіон, і сама по собі слобожанська вишиванка пройшли складний шлях до витворення самобутності, неповторності власної культури. Попереду – не менш складний шлях пропагування національних етнічних елементів та підвищення середнього рівня обізнаності в історії держави, та вже зараз необхідно визнати: традиції вишивки на Сході України – були, є і будуть!

Автор: Максим Тимченко.

Для того, аби купити вишиванку, Київ – місто найбільшої пропозиції, звісно. Але де б ви не знаходилися, ми радо надішлемо вам покупку у будь-який куточок України.