Подільська вишивка

  • 07 травня 2016 07:17:36
  • Відгуки : 0
  • Переглядів: 7829
  • 0

Подільська вишивка – найскладніша і найгарніша зі всіх, що зроблені в різних куточках України. Техніка виконання бездоганна, вишивка високохудожня, вироби чарують з першого погляду.

Поділля – це територія між Дністром і Південним Бугом, умовно поділяється на Подністров'я, Східне, Західне Поділля. Включає у себе Вінницьку, Хмельницьку та Тернопільську області, а також окремі райони Одеської, Житомирської, Черкаської, Кіровоградської, Івано-Франківської та Львівської областей.

На яких полотнах та якими нитками вишивали?

Ще з давніх давен полотна для майбутніх вишиваних виробів ткали переважно у чорноземних районах Поділля. Саме там були найбільш відповідні умови для вирощування конопель, з яких виходили найкращі тканини, адже полотно з льону має клітинку, дрібнішу за конопляне, воно м'якіше і має сіруваті відтінки, а конопляне – більш туге, зеленувато-сірих відтінків. У нашій країні відомо більше 20 різновидів полотна.

У XIX столітті майстрині робили вишиванки лляними, вовняними і конопляними нитками, які виготовлювали власноруч. Плелися нитки з найкращих волокон льону та конопель. Це була нелегка робота, пряли нитки тоненько, рівненько, щоб нитка вільно почувала себе у вушку голки і гарно лягала на тканину. Після цього нитки білили, фарбували і намащували жиром або воском.

Білили нитки, засипаючи їх попелом і поливаючи зверху окропом, через певний час прали і висушували під сонцем чи на морозі. Фарбували ж корою дуба, вільхи, цибулинням, ягодами бузини.

З середини XIX століття почали вже використовувати вовняні, бавовняні, металеві, шовкові нитки, бісер, які привозили з інших країн.

Які кольори притаманні подільській вишивці?

Дуже полюбляють на Поділлі колір стиглого жита, який поєднується в одному виробі разом з чорним. Житній колір сорочки отримували від запікання у тісті ниток, які були пересипані хромітом. Такий спосіб обробки ниток надавав кольору інтенсивності і стійкості. Інколи, бажаючи надати вишиванці більшого ефекту, в роботу додавали золоті чи срібні нитки.

Сам по собі чорний колір також був дуже популярним у вишиванках Поділля. Іноді його поєднували з темно-вишневим або червоно-чорним, також додавали жовтий і зелений. Домінантною є вишивка чорними і синіми нитками.

Дуже гарною є вишивка "білим по білому", яка відрізняється різноманітними техніками: "солов'їні вічка", "зерновий вивід", "довбанка". Особливо подобається місцевим майстриням вишивка технікою "солов'їні вічка", хоча вона є чи не найскладнішою і потребує великої уваги.

У давнину сорочки, вишиті білим по білому або жовтим по білому, робилися до весілля й тому потребували великої відповідальності, оздоблювалися ретельно і виразно.

Які орнаменти присутні у вишивці Поділля?

У першій половині XIX століття найбільшої популярності набула вишивка з рослинним орнаментом. В роботах цього часу дуже часто можна зустріти такі мотиви цих орнаментів, як "реп'яхи", "перерва", "соняшник", "головка", "горицвіт", "хмелики", "чорнобривці", "вівсик", "семиріг", "яблучка", "рута", "сливки".

Також набули неабиякого поширення і різноманітні тваринні орнаменти. Використовувались такі, як "сови", "в'юни", "раки", "жабки", "голуби", "вуж", "коропова луска", "п'явки", "ластівки", "зозульки".

А деякі орнаменти нагадують побутові предмети, наприклад, "гребінці", "човни", "ланцюги", "лемеші".

Ще можна зустріти такий мотив, як "баранчики, або "баранячі роги" та інші.

Мотив "вуж" частіше можна зустріти у Летичівському та Ольгопільському повітах, "косиці", "баранячі роги", "рак" та "купчак" – у селищах Ольгопільського повіту, "бесаг" – у селищі Баланівка Ольгопільського повіту, "вівсик" – у районі Брацлавського повіту, "безконечник" – в Ушинському повіті.

До речі, кожен мотив мав свою назву у кожній місцевості. Наприклад, мотив «ластівка» можна почути у таких інтерпретаціях: «голуби», «зозулька», «гребінці», «лемеші».

Улюбленою технікою стає проста й невибаглива, на перший погляд, техніка "хрестик". Кількість кольорів стає більшою. З'являється яскраве декорування вишивкою, крученим шнуром, аплікацією зі шкіри на кожухах та камізельках.

Які техніки можна зустріти у подільських вишиванках?

Поперечна «низь». Це дуже оригінальний шов. Він здобув своє поширення у західних областях України. Ця техніка є різновидом «занизування». Полягає у тому, що виконується з іншого боку вишивки, по ширині узору, вертикально. Використовують переважно нитки чорного кольору, а ті проміжки, які залишаються з лицьового боку, зашивають червоним, зеленим або жовтим кольором. Іноді вишивку виконують червоним кольором, тоді проміжки зашивають чорним, зеленим, синім або жовтим кольором.

Друга техніка – це «двобічний шов» або «штапівка». Цей шов походить від шву «вперед голку», який, до речі, дуже часто зустрічається у народній вишивці. Виконується без попереднього нанесення макету на тканину. Спочатку вишивають контур майбутнього малюнку, потім заповнюють внутрішню частину.

Наступна техніка подільської вишивки – поздовжня «низь». Це поєднання двох попередніх технік. Вишивається на зворотному боці виробу швом «уперед голку». Спочатку шви прокладаються в один бік, потім, пропустивши одну нитку, – у другий.

Ще одна техніка – «переплетені мережки». Більше використовується у західних областях України. Для виконання цієї техніки, роблять тонкі стовпчики з декількох ниток, в результаті чого з’являється мережка «подвійний прутик».

Також є дві техніки вишивки гладдю: «кафасор» і «поверхниця». Перша виконується лише нитками одного кольору, а друга – лише в поєднанні з іншими швами, наприклад, хрестиком чи «низзю».

І остання техніка – «шабак». Це найяскравіша і найконтрастніша техніка яка виконується жовтими, зеленими, білими нитками.

Різновиди вишивки за територіальним поділом

Як для східних, так і для західних районів Поділля притаманна вишивка на грудях та на спині.

На Вінниччині ще з давнини вишивкою займались також і чоловіки. Найвідоміші своїми вишивками такі села, як Клембівка, Яланець, Городківка та Стіна. Витонченіші та бездоганні вироби саме з цих сіл найчастіше можна було зустріти на різноманітніших ярмарках Парижа, Санкт-Петербурга, Києва, у багатьох країн світу.

У селі Стіна улюбленим кольором вишивки сорочок є чорний. Геометрично-рослинний орнамент, а саме «волошка», «кучері», «виноград», виконаний хрестиком або «штапівкою» притаманний саме цій території. У давнину, шили на тонкому полотні, яке називалося «бомбак», срібною ниткою, яка була скручена з чорною, або золотою, у поєднанні з червоною.

Західне Поділля полюбляє темні кольори. Це, зазвичай, чорний в поєднанні з темно-червоним або жовтим. Сорочки цього регіону особливі тим, що на грудях обов’язково є дві лінії, так звані, «погрудки», на спині – три лінії та пишно оздоблений рукав. Виконуються візерунки геометричним орнаментом.

Тернопільська область колористикою не сильно відрізняється, переважно вишивка тут темна, аж до чорного, малюнки дуже густі, повністю вкривають рукава жіночих сорочок.

У сучасну Тернопільську вишивку додається вже більше квіткових орнаментів, яскравості та кольорів.

Східне Поділля відрізнялось здавна святковими, легкими та ажурними, сорочками. Вишивка вкривала, зазвичай, весь рукав й прикрашалася срібними й золотими нитками з додаванням «павучків».

Наддністрянщина славетна узорами, які виконуються чорною вовною різноманітними рельєфними техніками, такими, як: «стебнівка», хрестик, «кучерявий шов» та «поверхниця». Завдяки цим технікам малюнок дуже цікаво і гарно виділяється.

У Заліщицькому районі широкого попиту, поряд з геометричним орнаментом, набуває рослинний орнамент. Це всілякі витіюваті гілки, що розкидаються спереду і на спині сорочки.

У Заставнівському районі основу вишивки складають невеликі геометричні елементи, які сплітаються в одному візерунку з рослинними мотивами. Використовуються яскраві кольори: зелений, жовтий, червоний.

Кельменецький район, навпаки, вирізняється стриманістю кольорів та орнаментів. Хоч у вишивці і використовуються широко різноманітні рослинні мотиви, вони, переважно, чорного кольору.

Подільські вишивки зберігають частки душі їх авторів, в них є гармонічне поєднання дивовижного кольору, неповторного узору, багатої символіки.

 
Залишити відгук  ↓
 
Ще ніхто не залишив відгуків.