Українська байка

Структура українських байок склалася досить давно. Вона спирається на літературний досвід багатьох інших народів, у яких здавна жанр байки був дуже популярний. Ще в шостому столітті до нашої ери в Стародавній Греції прославився своїми байками легендарний Езоп. Його байки написані в прозі, за змістом вони нагадують притчі. Виклад тексту з прихованим значенням іноді називають езоповою мовою. Байки пишуться як короткі оповідання, в яких дійовими персонажами можуть виступати не тільки люди, а й представники тваринного і рослинного світу, а також звичайні предмети - головне, щоб персонаж ясно висловлював людський характер або певну ідею.

На початку байки чи в її кінці зазвичай присутній написаний в прямому сенсі моралістичний висновок, сформульований як короткий афоризм. Основний текст твору має алегоричну форму. Байки зазвичай мають комічний та сатиричний зміст. Крім Езопа, в жанрі байки писали такі відомі автори, як Авиан, Бабрій, Федр, Лафонтен, Крилов та інші. До жанру байки відноситься також пам'ятник індійської санскритської прози «Панчатантра» - п'ять книг, що складаються з алегоричних повчальних оповідань.

Українські байки в літературі XVIII-XIX століть

В українській літературі жанр байки добре відомий, користується великою популярністю і має багаті традиції. Шкільна риторика Феофана Прокоповича, Митрофана Довгалевського, Георгія Кониського містить чимало байок. Зустрічаються байки і в «проповідях» Іоанникія Галятовського, Антонія Радивилівського. Григорій Сковорода написав «Байки харківські», поклавши початок літературній українській байці.

У дев'ятнадцятому столітті активно формувалася нова українська національна література. У цей період байка була в числі панівних літературних жанрів, що сприяють процесу демократизації літератури. Байки писали Лев Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка. Ці автори використовували в своїх байках народний колорит, нові українські життєві реалії, удосконалили структуру розповіді, розширили тематику. Розквіту жанру байки в Україні сприяв Леонід Глібов. Використовувалися байки і в творах Бориса Грінченка та Івана Франка.

Українські байки в літературі XX століття

Українська байка постійно розвивалася, змінювалася і збагачувалася. У двадцятому столітті процес еволюції тривав. У цей період на основі сюжетної байки з'явилися нові види байок: байки-пародії, байки-жарти, байки-приповідки і байки-епіграми.