Свята тривають: маланкуємо та щедруємо (відео)

Січень багатий на свята: і Новий рік, і Різдво, і Старий Новий рік, і Хрещення Господнє тощо, тож і приводів зібратися з друзями та гарно провести час ми маємо багато. Напередодні двох тісно пов’язаних свят, Маланки та Василя, ми підготували для вас невеличкий огляд про традиції та заходи, заплановані на Меланки.

Усі ми добре знаємо про «українські нові роки», тобто традицію відзначати Новий рік і за григоріанським (1 січня), і за юліанським (14 січня) календарями (дехто навіть практикує третій Новий рік – за східним календарем). З давніх часів, напередодні Старого Нового року в Україні святкують Щедрий вечір (Маланку). Господині готують смачні наїдки (зокрема, й щедру кутю, яку заправляли жиром або маслом – піст бо вже скінчився, також на стіл ставили м’ясні страви, пироги тощо), молодь готується до веселих гулянь.

На Щедрий вечір по всій території України традиційно ходили гурти ряджених, які щедрували, водили Маланку. Ця традиція дійшла ще з язичницьких часів і була пов’язана з донькою богині Лади (праматері всіх богів) Міланкою, яку викрав лютий змій та сховав у підземному царстві. Визволив бранку Безпальчик-Василь, славний богатир та воїн (він же став їй і за чоловіка, тому Василь та Маланка (Міланка) основні герої дійства на Щедрий вечір, а перевдягання має заплутати змія і не дати йому знов викрасти Міланку). У християнські часи образи язичницьких героїв трансформувались у Святого Василя (того, про якого співають «а що другий празник Святого Василя…») та преподобну Меланію (на цей день випадають роковини її смерті).

Починали водити Маланку ввечері, як смеркне. Традиційно дівоча та парубоцька громади водили свою Маланку. Парубоцька «Маланка» складалась з Маланки (хлопця, вбраного в жіночий одяг, та яскраво «помальованого», традиційно Маланкою обирали хлопця, що вміє «робити різні штуки (може розсмішити)»), кози (на цього персонажа вдягали кожух навиворіт, робили маску кози з ріжками та запинали хустиною),орача з чепігами від плугу, сівача з торбинкою, діда з гарапником, ведмедя, журавля (ним мав бути найвищий хлопець в селі), цигана з циганкою, чорта. Усі учасники дійства розмальовували собі обличчя, вбирались у лахміття, вивертали кожухи догори вовною – тобто маскарад був ще той. Ватага рухалась селом з жартами та сміхом. «Циганка» чіплялась до всіх, щоб ворожити, «циган» – міняв коней, «ведмідь» танцював та дико ревів, «коза» грала на скрипці, а «журавель» – вибивав в бубон. Ватага йшла щедрувати до тих хат, де збирались дівчата. Дозвіл на щедрування випрошували піснею:

Ой, господар, господаречку,

Пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить,

Нічого в хаті не пошкодить.

Як пошкодить, то помиє,

Їсти зварить та й накриє.

Добрий вечір!

Дівчата запрошують ватагу до хати та щедро пригощають. А ряджені жартують, показують сценки та намагаються чинити дрібні збитки (то сміття розкидають, то глиною піч помажуть).

Дівоча «Меланка» мала більш поважний характер. З ватаги дівчат обирали найкращу та одягали її«молодою» (Маланкою): вінок, стрічки, коралі. Інша дівчина вдягалась «молодим» (Василем): жупан, шаровари, чоботи, шапка, малювала вуса. Інші ж дівчата були дружками (світилками) та становили «свиту» молодих. Дівоча «Маланка», на відміну від чоловічої, в хатах не щедрувала – вона співала під вікнами:

Ой, на річці, на Йордані,

Добрий вечір на Мелані.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на сей вечір!..

Наша Меланка, як біль, біла,

Нашу Меланку журба з'їла.

Васильчику-чічільчику,

Посію тебе на городчику,

Та буду тебе шанувати:

Тричі на день поливати!

Тричі на день поливати

І в неділю підгортати!

А ще на Маланку, як і на Андрія, дівчата ворожать: бігають попід вікна слухати, питають прохожих чоловіків: «Як вас звати?», кидають через хату чоботи – куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде... Перераховують кілки в плоті: «удівець, молодець...» Дівчата-гуцулки зав'язують собі очі хусткою і навпомацки лічать кілля в плоті до дев'яти. Дев'ятий перев'язують хустинкою і ранком дивляться: рівний, гарний – наречений такий буде, а як кривий, горбатий, то й «доля» крива!... На Гуцульщині ще годують кота варениками, як на Андрія пса годували, щоб довідатись котра перша заміж вийде. На Слобожанщині дівчата розкладають опівночі вогнище на березі річки, на льоду прорубують ополонку і чекають, щоб добре розгорівся вогонь. Коли вогнище розгорілось, кожна з дівчат бере тліючу головню і кидає її в ополонку: затріщить вогонь на воді – за багатого заміж піде, тільки «пшикне» головня і тріску не видасть – за бідного!

На Василя (Старий Новий рік) хлопчики (дівчата не засівають) ходили засівати: спочатку засівали в своїй хаті, потім йшли до хрещених батьків, сусідів та родичів. Посіваючи, хлопці примовляли:

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу житяную

Куди махне — жито росте,

Вроди Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У домі добро.

У полі колосок,

А в домі — пиріжок.

Здрастуйте, з Новим годом

З Василем!

Перших посівальників господиня садила на порозі та роззувала, щоб «вдома краще кури неслись», а господар ішов з палицею до курника та заганяв курей, щоб «починали скоріш нестись». У деяких регіонах перший засівальник мав обмолотити макогоном сніп жита, який стояв на покутті від Різдва – це зерно давали курям, щоб краще неслись. Посівальників господарі обдаровували яблуками, солодощами та дрібними грошима.

На Василя господар лякав дерева: брав сокиру, йшов до дерева, що погано вродило, та обіцяв зрубати, якщо знов не дасть гарного врожаю.

У деяких регіонах на Василя парубки засилали сватів, сподіваючись на магію першого дня року (раптом не дадуть гарбуза).

Зараз традиційні гуляння на Маланку та Василя можна побачити в деяких селах Буковини та Галичини.

Маланка у Вашківцях

Коли: 14 січня

Де: с. Вашківці, Вижницький р-н, Чернівецької обл.

Вартість: безкоштовно

У день свята село перетворюється на суцільний маскарад. До свята учасники готуються весь рік: шиють костюми сучасних та традиційних персонажів, приводять до ладу старе вбрання. Деякі відчайдухи створюють цілі карнавальні конструкції, перетворюючи свої автомобілі на фігури тварин, казкових персонажів або ж реальних героїв. У центрі села працює міні-ярмарок, де можна і придбати сувеніри, і посмакувати гарячими стравами та напоями.

Маланка у Красноїльську

Коли: 14 січня

Де: с. Красноїльськ, Сторожинецький р-н, Чернівецької обл.

Вартість: безкоштовно

Тут ви побачите традиційне гулянні на Маланку: і чорти з відьмами, і цигани, і кози з кіньми. Жителі Красноїльська не використовують сучасний транспорт, хода відбувається лише пішки. Учасники гуляють селом та запрошують усіх охочих святкувати із ними.

Маланка у Чернівцях

Коли: 15 січня

Де: Чернівці

Вартість: безкоштовно

Тут відбувається фестиваль маланкарів. На дійство з’їжджаються ряджені не лише з усіх куточків області, але й сусідніх областей та з-за кордону. Цього року організатори обіцяють 50 колективів, серед яких учасники з Польщі, Румунії та Білорусі. І у кожного знайдеться чим здивувати глядачів.

А ось як святкують на Київщині: