Мережка. Модна, гарна і неповторна вишивка

Вишивка – невід’ємна частина українського вбрання та предметів побуту, з давніх-давен стала окрасою, справжнім брендом, який викликає зацікавленість у всьому світі. Вона пройшла крізь століття і досі не втратила своєї актуальності. Це найулюбленіший вид народного мистецтва.

Існує безліч видів та технік вишивки, кожна з котрих індивідуальна, відрізняється стилем виконання і призначенням. Один з найдавніших, найцікавіших і найпростіших способів вишивки – мережка, який був здавна досить відомим і популярним видом рукоділля в різних регіонах України. Ажурна і дуже витончена вишивка виглядає дуже вишукано, а вироби, на яких вона була зроблена, святковими та елегантними.

На фото робота Лесі Демчук

Мережкою прикрашають сорочки, – як жіночі, так і чоловічі, – спідниці, дитячий одяг, скатертини, рушники, серветки, постільну білизну, нею з’єднують замість швів різні частини одягу. Шиють мережку переважно білими або світлими кольоровими нитками (сірими, рожевими, блакитними), якщо тканина біла, і близькими до тону, якщо тканина кольорова.

Сьогодні вишивка не просто повернулась в наше життя, стала модною прикрасою, а й знайшла своїх прихильників серед людей будь-якого віку і статі. І багато хто намагається опанувати саме цікаву техніку шиття мережки. Тим паче, що прикрашені мережкою речі, завжди актуальні.

Якщо ви терпляча, посидюча і акуратна людина, то мережка у вас неодмінно вийде гарною.

Види мережок

Виконується мережка на тканині, з якої зазвичай в одному напрямку (горизонтальному чи вертикальному) витягують нитки, а невитягнуті нитки поєднують між собою різноманітними способами в пучки, які створюють візерунки. Роблять мережки як вузькими і простими, так і дуже складними, що перетворює їх майже на тонке мереживо.

В залежності від того, яка саме мережка вишивається, відрізняють різні її види по техніці, розміру та складності виконання.

|

Одностороння та двостороння мережка

Одностороння – це смуги тканини, на якій витягнуті нитки, оброблені лише з одного боку. Такою вишивкою зазвичай підшивають краї виробів.

Двостороння – смуги тканини, на якій витягнуті нитки, обробляються з двох паралельних боків. Буває двох видів: стовпчиками (вишивається однаково з обох боків) та в розкол (шиється в шаховому порядку). Також може шитись з перестановкою стовпчиків, яки перевиваються між собою в різних варіаціях. Можуть використовуватись, як самостійна прикраса виробу, чи у поєднанні з іншими мережками.

Проста та складна мережка

Проста мережка виконується одним технічним прийомом і береться за основу для усіх інших видів мережки.

Складна вишивається на двох чи декількох смугах тканини, на якій витягнуті нитки, та між якими знаходиться тканина з невитягнутими нитками. В складній мережці можуть поєднуватись декілька її видів.

Вузька – це проста мережка до двох сантиметрів в ширину, для вишивки якої витягуються від трьох до п’яти ниток.

Широка може бути завширшки до трьох сантиметрів. Зазвичай їх виконують на великих п’яльцях або рамках, зроблених з чотирьох рейок.

Підготовчий етап

А починати треба, звісно ж, з вибору виробу, який ви хочете прикрасити мережкою, та тканини, з якої цей виріб будете робити. Оскільки мережка виконується шляхом висмикування ниток, то і тканину треба вибирати таку, з якої вони легко витягуються. Тканини із хитромудрим плетінням для мережки не підходять. Краще за все зупинити свій вибір на гладких тканинах, таких як льон, батист, бавовна, шовк. Навчатись можна і на канві або мішковині.

В залежності від щільності обраної тканини треба вибирати нитки. Наші прабабусі використовували нитки, які витягали з полотна, на якому вишивали. Сучасні рукодільниці для мережки беруть бавовняні нитки, ірис, льон, шовк або муліне (муліне, складене з двох, трьох або чотирьох ниток, залежно від товщини полотна, підходить найкраще). Шиють також і звичайними нитками на котушках (для тонких полотен беруть нитки з високими номерами 60-80, для грубіших – з середніми). Колір ниток можна вибирати на свій смак, але найбільш ефектно виглядає візерунок, коли вишивка близька за кольором до тканини.

А ще треба мати гобеленову голку з великим вушком і затупленим кінчиком, невеличкі, але гострі, ножиці для підрізання ниток на тканині і п’яльця, особливо якщо ви збираєтесь робити широкі мережки.

Початок роботи

Перш, ніж витягувати нитки з полотна для мережки, треба намітити місце, на якому вона буде розміщуватись, і її розмір в ширину і довжину. Нитки, які треба висмикнути, підрізати, кінці завернути на виворот і закріпити.

«Закріпки» робляться двома способами – качалочками або розрізанням та відновленням ниток тканини.

Качалочки – це стовпчики, які вишиваються в ширину від трьох до п’яти ниток, через одну нитку полотна, на всю висоту мережки. Зашиваються качалочками обидві сторони мережки. Нитки, закріплені качалочками і обережно підрізані, витягуються, а обрізані кінці за допомогою голки загинаються у бік основної тканини.

Для того, щоб закріпити нитки розрізанням та відновленням необхідно в середині місця, де буде мережка, розрізати дві нитки. За допомогою голки витягнути одну з них на 2,5 сантиметри далі, ніж у вас запланований край мережки, виводячи нитку на виворіт. Друга нитка витягується до краю мережки, вдягається в голку та проводиться крізь отвір від першої нитки та далі по її шляху. Нитки, що залишаються, треба обережно обрізати.

Мережку завжди вишивають зліва направо, тримаючи роботу на вказівному пальці. Середнім та великим пальцями лівої руки натягують вертикальні нитки мережки. Вузлики на робочій нитці не використовуються, кінець нитки затягується в мережку.

Коли робоча нитка закінчується, а вишивання ще триває, її закріплюють, для чого виводять на зворотній бік та пропускають під стібками мережки.

Техніки вишивання мережки

Існує багато узорів вишивання мережки. Відмінності у техніці виконання і навіть у назвах пов’язані із регіоном, в якому набули поширення, з майстринями, які вносили свої корективи у вже існуючі види вишивки, збагачуючи їх новими видами і техніками.

Найбільш поширені і прості у виконанні техніки вишивки мережки – прутики, настил, стовпчики, гречка, ляхівка, павучок, козлик, жучок, панка, тощо. Але всі вони базуються на найпростішій техніці – «одинарний прутик» (киточка).

«Одинарний прутик»

В цьому виді вишивки обшивається лише один бік мережки, з якої витягнути нитки на ширині до п’яти міліметрів. Голкою із закріпленою робочою ниткою підхоплюються на полотні від трьох до п’яти ниток (не більше трьох міліметрів), під якими вона і протягується. Далі голка вколюється праворуч від підхоплених раніше ниток і виводиться на лицеву сторону по діагоналі через декілька взятих разом ниток знизу від робочої нитки. Підхоплені нитки затягуються. Наступні стовпчики робляться так само. Необхідно слідкувати за тим, щоб в кожному стежку кількість стягнутих ниток, його довжина і нахил були однаковими по всій мережці, що зробить візерунок акуратним.

«Подвійний прутик» (двобічний, звичайний, драбинка)

Це одинарний прутик, який виконується з двох сторін мережки. Після вишивки з одного боку, виріб повертається і вишивається з іншої сторони, утворюючи вертикальні прутики. Цей вид мережки шиється як основа для інших, ще складніших візерунків.

«Розділений прутик» (роздвоєний, решітка, черв’ячок, зигзаг, змійка)

Мережка, прутики в якій знизу діляться навпіл. Виконуються, при парній кількості ниток у прутиках. Після виконання однобічного прутика робота повертається, як для подвійного, але поєднуються разом половина ниток одного прутика з половиною ниток іншого. Використовується як доповнення орнаменту у складних орнаментах та для підрублювання речей.

«Схрещений прутик» (перевитий)

Це один з різновидів вишивки подвійним прутиком, в якому між собою переплітаються прутики, що стоять поруч. Коли подвійний прутик виконаний, робоча нитка закріплюється посередині та праворуч від качалочки, а голка вводиться під другий прутик, проходячи при цьому над першим, та прокручується справа наліво проти стрілки годинника. Нитка протягується посередині, перекручуючи стовпчики один з одним. Цей декоративний шов відомий в різних варіаціях та ступенях складності.

«Настил»

Більш широка мережка, що виконується по вже готовій мережці з подвійним прутиком, при цьому з полотна витягується, залежно він необхідної ширини, від десяти до двадцяти ниток. Вишивається нитками близькими до тону полотна – «безчисна мережка» або кольоровими нитками – «шабак».

Прутики по 3-4 штуки поєднуються між собою в стовпчики, на які настилається візерунок білою або кольоровою ниткою. Настил може робитись у вигляді квадратів, зигзагів, ромбів. Робоча нитка йде справа наліво, набираючи один стовпчик на голку, а інший пропускаючи під нею. У зворотному напрямку робимо навпаки.

«Стовпчики»

Мережка, що робиться для доповнення основного орнаменту і є основою для більшості складних мережок. В багатьох регіонах України мережку стовпчиками шиють нитками кольору тканини або червоними нитками.

При підготовці тканини для вишивки мережки нитки витягуються поперемінно: три нитки витягуються, дві залишаються, три або чотири витягуються, дві залишаються, три витягуються. Залежно від того, який візерунок буде у мережки, може змінюватись і співвідношення витягнутих та залишених ниток. Те, якою вийде мережка по ширині, залежить від щільності тканини.

Мережка вишивається в три рядки: одинарний прутик, стовпчик, подвійний прутик. Починається вишивка мережки з одинарного прутика, кількість ниток у стовпчику повинна дорівнюватись кількості витягнутих ниток (в прикладі, який ми розглядаємо, їх буде три). Другий рядок мережки виконується стовпчиком: голка вводиться біля першого прутика і проходить за ним. Нитка протягується і утворює з двох прутиків настил. Після цього голка йде над настилом і виходить за другим прутиком справа наліво. Далі повторюється теж саме, доки настили не дійдуть до ниток тканини, а стовпчик не вийде цупким. Інші стовпчики шиються за тією ж схемою, при цьому кількість настилів на кожному стовпчику повинна бути однаковою. В третьому рядку вишиваються верх і низ одинарним прутиком.

«Подвійний стовпчик» (гречка, гречечка)

Мережка, якою оформлюються смуги з орнаментом. Послідовність витягування ниток така ж сама, як і в звичайному стовпчику, але в другому рядку мережки витягується більше ниток (чотири – п’ять).

Перший рядок вишивається одинарним прутиком. В другому рядку стовпчики вишиваються до середини ряду. Після цього робота повертається на 180 градусів так, що вже обшиті стовпчики знаходяться зверху. Кожен стовпчик шиється справа наліво, для цього спочатку захоплюється качалочка і перший прутик. Всі інші ділять готові стовпчики навпіл. Третій рядок вишивається знов одинарним прутиком.

«Козлик»(складчаста мережка)

Досить розповсюджений вид вишивки, він має безліч різновидів. Використовується як самостійний вид орнаменту, так і між іншими видами мережки, щоб доповнити візерунок. Для її виконання витягується десять ниток, які об’єднуються спочатку пучками у стовпчики, а потім по два стовпчики разом в два рядки. Робоча нитка спочатку стягує два стовпчики вузлом, а потім спускається вниз і стягує ще два стовпчики вузлом, об’єднуючи один стовпчик з першого пучка зі ще одним з наступного. Всі інші виконуються так само.

«Панка» (подстрочка)

Вишивається для стягування стовпчиків між двома сусідніми мережками або для оформлення підгону краю виробу.

Для виконання панки витягуються два рази по п’ять ниток. Між цими рядками залишаються невитягнутими від двох до п’яти ниток, на яких вона і буде вишиватись. З двох сторін від невитягнутого рядка робляться китички, а робоча нитка виконує стібок знизу вверх навколо цього рядка. На зворотному боці робиться діагональний стібок в правий бік і вниз, а голка виводиться на лицьову сторону через декілька ниток першого стібка. Далі з початку стібка робиться вверх діагональний стібок, і китичка затягується.

«Жучок»

Це ажурна мережка, яка вишивається на основі подвійних прутиків.

Робоча нитка закріплюється та один чи два рази обвиває перший прутик у середині мережки справа наліво, для чого нитка проходить під прутиком. Далі виконується шов «вперед голка»: два прутика проходять під голкою, один над голкою. Всі три прутика стягуються двома вузликами разом. Нитка, при переході до наступного жучка, завжди знаходиться знизу.

«Павучок»

Така мережка виконується на зібраних в пучок прутиках.

Спочатку прутики збираються до купи у вигляді літери «Ж», після чого, шляхом перебирання за допомогою голки, навколо центру робиться два кола: прутик на голку, прутик під голку. До іншого вузлика перехід робиться з нижньої частини попереднього.

Цей вид мережки також використовується, щоб заповнити порожні квадратики при висмикуванні ниток у візерунку як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямку. Нитка по діагоналі протягується з одного кута в іншій і у горизонтальному та вертикальному напрямках. Ці нитки обвиваються в центрі по колу спочатку за напрямком годинної стрілки, а потім – проти.

«Ляхівка»

Використовується в орнаментах, частіше за все, як лінія обмежування і розташовується знизу та зверху мережки.

Виконується ляхівка на витягнутих послідовно нитках: спочатку три витягуються, наступні три залишаються, після цього витягується широка полоса до десяти ниток, і знов повторюється малюнок – три залишаються, три витягуються. Вузькі мережки обшиваються одинарним прутиками. У центральній частині робочою ниткою обкручуються два прутики, а потім під голку зліва направо беруться два інших – утворюється петля. Між чотирма прутиками захоплюються нитки тканини та два прутики праворуч, і все обкручується робочою ниткою. На витягнуту голку береться робоча нитка, що опинилась під двома нитками тканини. Посередині, між прутиками, виходить ромбик (ляхівка). Наступний фрагмент візерунку створюється з двох прутиків першої ляхівки і двох інших прутиків.

В українських виробах, вишитих мережкою, часто зустрічається багаторядна ляхівка. В ній візерунок ведеться у шаховому порядку.

Ми познайомили вас з основними техніками традиційної української мережки: від найпростішої тоненької – до більш складної багаторядної. Сподіваємось, що наші поради допоможуть вам опанувати цей дивовижний вид вишивки та нададуть впевненості в роботі. А творче поєднання в одному орнаменті різних технік зробить вишиті вами вироби неповторними.