Закарпатська вишиванка

У кожного району – своя вишиванка

Закарпатська вишиванка – річ напрочуд цікава й надзвичайно різноманітна. Якщо у випадку з Буковинською ми говорили про її велике різноманіття, то що тоді казати про закарпатську сорочку, яка є різною в кожному районі регіону! Важко уявити собі, щоб в умовному Києві люд носив на Солом’янці одні вишиванки, а на Борщагівці – зовсім інші. А на Закарпатті приблизно така ситуація. Ситуація, що складалася й міцно вкорінювалася протягом багатьох століть, адже, окрім, власне, корінного населення тут ще проживають словаки, угорці, румуни, німці тощо.

Від однокольорового «полтавського» стилю «білим по білому», закарпатська вишивка протягом 19-середини 20 ст. розвинулася у самобутнє поєднання червоного з синім (подекуди з вкрапленнями інших кольорів) на білому тлі, а також – поліхромні вишивки з домінуванням одного чи декількох кольорів.

Причому так само видозмінювалися й набували поширення вишиті речі у побуті. Якщо спочатку на Закарпатті вишивали здебільшого серветки та скатертини, то згодом починає набирати обертів й вишиванка. Змінюється значення хатнього начиння: з суто декоративного естетичного воно трансформується в обрядове, оберегове, магічне.

Той самий процес охоплює й орнаменти, що проходять еволюцію від простих геометризованих об’єктів до складних натуралістичних композицій з квітами (20-30 рр. ХХ століття, коли стрімко поширюється вишивка гладдю та фабричні нитки). Основна риса закарпатських орнаментів – зигзаги, т.зв. «кривульки», що чудово доповнювали традиційні ромби й пишно прикрашали як чоловічі, так і жіночі сорочки.

Різновиди мотиву ромба та його формотворчих елементів, що зустрічається у традиційній вишивці українців Закарпаття: 1– вічка; 2-5 – ромбово-крапкові мотиви; 6-9 – ромби з щетинками; 10-11 – ромби із загнутими кінцями «люльки», «піпи»; 12 – ромб з баранячими ріжками.

Усього орнаментів на Закарпатті існувало чотири основні види (принаймні так їх умовно виділяють, але, певна річ, що загальна кількість і структурна сітка куди більш розгалужені): бойківський (найскромніший орнамент з геометричних фігур), гуцульський (найяскравіший та найбільш різноманітний), лемківський (витончені квіткові мотиви) та угорський (виключно рослинний).

Щоб розібратися, якою ж є вишиванка кожної окремо взятої закарпатської місцини, давайте спочатку поговоримо про головні осередки (вони фактично збігаються зі згаданими декількома сантиметрами вище видами орнаментів), а потім звернемо увагу на сорочки долинян – мешканців області.

Закарпатська Гуцульщина

Рахівщина – осередок, що його майже повністю населяють гуцули, саме тут найкраще збереглися традиції вишивки до сьогоднішніх днів. Сорочка тут – одяг не тільки святковий, а й повсякденний.

Цікаво, що, окрім звичних вовняних, льняних та металевих ниток, тут в активному вжитку були й ті, що завозилися з американського континенту. Як таке можливо, спитаєте ви? Річ у тім, що Карпати як такі та Рахівщина, як найвища точка гір, ніколи не були у «топах» промислових регіонів, і люди шукали прибутків далеко за межами Батьківщини. Зараз – це Чехія, Польща, а тоді «мейнстрімом» була Америка, причому однаково популярними були як Північна, так і Південна. Вихідці із Західної України підтримували зв’язки з родичами, що залишилися вдома, та висилали їм різноманітні подарунки з-за кордону.

Гуцульська вишивка – це велика кількість різноманітних технік: низина (домінуюча, її особливістю є те, що орнамент виходить густим на зворотньому боці і закриває усе полотно), стебнівка, штапівка, хрестик, мережка, гладь, верхоплут, виколювання.

Орнаменти східного Закарпаття, що в їх основі лежав ромб чи півромб, а також інші геометричні варіації, дещо схожі на івано-франківські. Кольором №1 є червоний у всіх його відтінках та проявах. Активно вишивають зеленим, жовтим, синім та чорним.

Берегівщина

Місцевість, що заселена угорцями, щільно просякнута мадярськими звичаями у вишивці. Бордовий, червоний, рідше жовтий та фіолетовий – це та гамма кольорів, яку найчастіше можна побачити на сорочках даного регіону.

«Вплив мадьрської вишивки на українську»

Цікаво, що основним центром вишивки краю є село Слобода, але вишивають тут в основному переселенці – за бойківським та лемківським зразком.

Найчастіше берегівська вишивка містить у собі рослинний орнамент (тюльпан, троянда, жоржина, гвоздика), подекуди сорочки прикрашені листям. Серед геометричних орнаментів найбільшого поширення набули поліхромні «раковці».

Мукачівщина

Мукачеве – місцевість полінаціональна: тут вам і угорці зі словаками, і євреї з німцями. Останні, до речі, бурхливо промишляють у селі Павшино, де побудували власну майстерню та вишивають на замовлення, а подекуди й на виставки власні товари відправляють.

Не дивно, що тут можна натрапити як на рослинні, так і на геометричні орнаменти. Популярними є й «мінти» (з угор. «minta» – приклад, взірець) з рослинними вкрапленнями. Серед звичних мотивів – конюшина («команичка»), листя дубу, квіти.

Сьогодні мукачівські гаптувальниці дещо втрачають інтерес до споконвічних традицій, проте кольорова гамма залишається незмінною: зелений, синій, бордовий, червоний тощо.

Ужгородщина

Вишивка цього регіону зазнала помітного впливу словацьких та угорських мотивів (власне, саме тут проходять кордони держав). Саме тому тут популярністю користуються сорочки з червоно-чорним, червоно-жовтим, рожевим орнаментом (угорський слід), а також темно-сині, блакитні та різноманітні поєднання з червоним (словацький).

Лемківщина

Ці території охоплюють Ужанську долину, південно-західну Великоберезнянщину та десяток сіл у верхів’ї правого берега р. Уж. Помітними в цій місцині є впливи сусідів-бойків та словаків.

Спочатку тут домінував геометричний орнамент, і лише у 30-ті роки минулого століття почали з’являтися квіти та рослини, що вибудовувались у певні замкнуті композиції. Кольорова гамма (в той самий час) стає червоно-синьою, а серед технік найпопулярніші хрестик та гладь.

Бойківщина

Своєрідною візитівкою краю були «опліча» – давні жіночі сорочки, що вишивалися двома голками зразу: грубою, протягнутою швом, та тонкою, закручену у сітчастий візерунок. Окрім звичних для краю (описаних у попередньому розділі) орнаментів, бойки використовували мережку та антропоморфні мотиви. Колористика: червоний, синій, білий.

Долиняни Закарпаття

Ну і насамкінець декілька слів про закарпатську область. Народ, що проживав між Карпатами і кордоном зі Словаччиною (з сходу на захід) та від Малого Березного аж до кордону з Румунією (з півночі на південь), називався долинянами. Кожен район розписувати не будемо, а виділимо певні загальні риси: вишивка по збірках, домінування геометричних візерунків, вишивка чоловічих сорочок білими нитками, а жіночих – різнокольоровими, низина, хрестик, кучерявий стіб та вирізування як найрозповсюдженіші техніки вишивки.

Вишиванка, купити в Києві яку, ви легко можете у нашому магазині, неодмінно радуватиме вас впродовж тривалого часу!