Візерунки на вишиванках: колоритне оздоблення чи важливі сакральні знаки?

Яскраві та колоритні вишиті сорочки – вишиванки за останні кілька років перетворилися з просто красивого давнього народного одягу в модні елементи гардеробу практично кожного українця. Їх одягають на державні свята, на сімейні урочистості та й в повсякденному житті їх часто можна зустріти на вулицях міст та сіл. Однак чи задумувалися ви що ж означають вишиті на сорочках елементи? Чому на одній сорочці вишито маки або ружі (троянди), а на іншій дубове листя чи геометричні орнаменти? Чому на весільних рушниках вишивають пташок, а на пасхальних інші рослинні орнаменти? Загалом все дуже просто пояснити – всі окремо взяті орнаменти та орнаментальні групи українських вишивок мають своє значення та мають використовуватися з певною метою та на «правильних» речах. Наші предки вважали, що вишиваючи той чи інший орнамент можна покращити своє життя, захиститися від лихих сил та заручитися підтримкою в різноманітних починаннях.

Сьогодні ми би хотіли розповісти про найпоширеніші та найвідоміші орнаменти українських вишивок. Цей невеличкий екскурс ми створили взявши за основу колекцію знаків стародавньої української вишивки, яку зібрали та описали члени київського гуртку «Веретено» у 1993 році. За допомогою цієї підбірки можна яскраво проілюструвати однокореневість та повну спорідненість орнаментальних візерунків та елементів вишивок всієї України.

Українські вишиті орнаменти – унікальне та неповторне явище, яке через таку просту і водночас геніальну систему знаків та їх комбінацій розкривають розуміння та ставлення народу до таких важливих філософських категорій як життя, смерть, народження, Всесвіт та осмислене розуміння свого місця та покликання. Звичайно ж в кожному куточку України є певні регіональні відмінності в орнаментах, колірній гамі, а іноді і місці розміщення вишивок, однак спільною рисою всіх вишивок є використання символіки Сонця (солярні знаки), Води, Землі. І це не дивно бо для українців з давніх давен ці поняття були чи не найважливішими. Схожі знаки археологи знаходять на пам'ятках трипільської культури та Мізинської стоянки.

Калина – уособлення українського роду

Калина – одна з найшанованіших та найбільш поширених рослин українців. Вона росла практично на кожному подвір'ї, її гілля та плоди використовували для різноманітних обрядових дійств та споживали в їжу. За давніх часів саме калину пов'язували з народженням Всесвіту та вогненної трійці (Сонця, Місяця то Зірок). За поясненнями вчених етнографів і свою назву ця рослина отримала саме від стародавньої назви Сонця – «Коло».

Звичайно ж чи не найціннішим елементом цієї рослини є її плоди, то ж і не дивно що червоні ягоди калини стали символом невмирущості людського роду. Весільні рушники, дівочі, а інколи й парубоцькі, сорочки оздоблювали великими вишитими кетягами калини, аби підкреслити та «підкріпити» продовження роду . Загалом калина та її плоди уособлюють головний космотворичий ланцюжок українців: краплинка крові-жінка-народження-Україна-Відродження.

Дуб та калина – поєднання сили та краси

Дуб для української культури важливий символ сонячної чоловічої сили, розвитку та життя. За часів язичництва дуб був священним деревом, уособленням бога Перуна. Тож його символіку використовували як найсильніший оберіг для чоловіків та юнаків. Поєднання ж дуба та калини символізувало життєдайну силу роду та його продовження. Поєднання дуба та калини найчастіше використовувалося на парубоцьких сорочках.

Виноград – символ створення нової сім'ї

Загалом семантичне значення винограду описує красу та радість створення сім'ї. В народних віруваннях сад-виноград виступає в якості життєвої ниви, на якій чоловік є сіячем, а жінка тою, хто плекає та ростить дерево роду. Орнаменти з виноградом можна зустріти на сорочках центральних регіонів України, зокрема Київської та Полтавської областей. На Чернігівщині виноградними лозами та гронами прикрашали родинні рушники.

Маки – захист від злих сил та «присяга» продовжити свій рід

Мак з давніх-давен шанується та використовується українцями для найрізноманітніших побутових і не тільки потреб: йог споживають в їжу, використовують в народній медицині та народній обрядовості. Мак освячують і використовують як сильний оберіг, який здатен захистити від усього лихого. А ще українці вирили, що на полі бою, на весні зацвітають маки, уособлюючи в своєму тендітному цвітінні незнищенну пам'ять роду. Традиційно в родинах, де були загиблі, дівчати вишивали сорочки саме маками, а голови уквітчували вінками в яких було 7 маків, даючи тим самим обітницю зберегти та примножити свій рід.

Лілея (лілія) – символ чистоти, цноти та дівочих чарів

В українському фольклорі лілея магічна квітка, котра приховує в собі таємницю життя та є символом цноти, чистоти та дівочих чарів. Щоби краще зрозуміти таке значення квітки лілії на народних вишивках уважно роздивитися контури стилізованого узору лілей, можна побачити силует двох птахів – символів любові та парування. Окрім того невід’ємною частиною орнаментів з ліліями є листок та пуп’янок (бутон), які в комплексі складають нерозривну композицію триєдиності зародження, розвитку та безперервності життя.

В орнаментальних композиціях лілею зазвичай доповнюють знаки, схожі на хрести. Ці знаки мають магічне значення та благословляють пару на створення нової сім’ї. Загалом же хрест один з найдавніших символів, який означає єднання чоловічої (сонячної) та жіночої (вологої) енергій. Окрім хрестоподібних знаків, доволі часто над цими квітами вишивали краплинки роси, які подібно то символізму хреста означають запліднення та зародження нового життя.

Неоднозначність символічного значення руж (троянд)

На багатьох давніх та сучасних вишиванках можна побачити вишивки з пишними ружами (трояндами), однак деякі дослідники та етнографи вважають що ці орнаменти не є давніми, а прийшли в українську вишивку з фабричних зразків (так звана Брокарівська вишивка). Як би там не було, однак ружа одна з найулюбленіших квіток українців, вона прикрашала квітники під вікнами хати та вінки дівчат, адже ця тендітна квітка нагадує сонце.

Лиш промовивши слово ружа можна віднайти в ньому давню назву Сонця – Ра, а можливо назва квітки є похідною від староукраїнської назви крові – руда. Загалом візерунки з використанням руж укладалися за правилами та законами рослинних орнаментів, які означали безперервність руху сонця та вічне оновлення. У деяких регіонах можна зустріти варіації візерунків з використанням руж в вигляді системи геометричного узору. В такому випадку квіти виступають зорями, уособленням наших пращурів про систему Всесвіту та буття. Особливо гарно видно цей закон непорушності об'єднаного космосу, коли такі квіти-зорі з'єднано між собою ланцюжками.

Хміль

Орнаменти вишивок що нагадують листя хмелю відносять до молодіжної символіки. Загалом же семантичне значення таких візерунків близьке до символів води та винограду та означає розвиток, молоде буяння та кохання. Хміль вважають важливим елементом весільної символіки, що добре видно в українському фольклорі готовність парубка до одруження описується не інакше як «витися».

Чорнобривці – символ дому

Біля кожної сільської хати квітнули чорнобривці, ружі (троянди), рожі (мальви), буяла зелень любистку та м’яти. Тому в народному уявлені чорнобривці стали уособленням батьківського дому, матері та родинного затишку.

Полуниця – сонячна ягода

Її найчастіше вишивали на сорочках маленьких дівчаток. Ягода символізувала здоров'я та життєдайну силу сонця. Адже назва ягоди походить від давнього слова «Полель» – так колись наші предки називали сонце.

Образ Берегині в народних вишивках

Символ берегині найважливіший та найпоширеніший на Україні. Він уособлює і життєтворну Матір-природу, і жінку-Матір, яка дарує світові нові життя, і Дерево життя, яке з космічного мороку сформувало чітку та зрозумілу систему Всесвіту. Як не дивно, але при всій своїй могутності та важливості цей символ укорінився у скромному земному горнятку, наче ще раз нагадуючи, що кожне живе створіння – то неподільна та нерозривна частинка загальної системи буття.

То як же зображують Берегиню в вишивках? Цей мотив настільки багатоликий та могутній, що може постати й в образі квітки, вібравшої в себе всю материнську силу. Квітки, що уособлює зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю саму мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя.

Птахи

Найчастіше мотиви птахів використовували для оздоблення рушників Середньої Наддніпрянщини. Тут кожна птаха мала своє власне та важливе значення і використовувалася в залежності від призначення рушника. Зозулі та соловейки прикрашали дівочі рушники, й зазвичай їх вишивали без пари, на знак того що все ще по переде, адже як розповідає народна пісня «…соловей щебече, собі пару кличе!». Цих птахів зображували на гілці калини, як символ продовження роду.

Ще одним з поширених мотивів птахів є пави, яких зображували на весільних рушниках та доповнювали вінцем або вінком, на знак Божого благословення молодої пари. Такий вибір обумовлений тим що пава ототожнюється з містичною жар-птицею, символом сонячної енергії розвитку, саме тому пави – птахи-символи сімейного щастя й благополуччя. Окрім зображення пав на рушниках у деяких областях (наприклад, у Полтавській) для плетіння весільних вінків використовували пір’я павичів.

Окрім пав, на весільних рушниках можна побачити пари голубів, соколів, або півнів, які розташовані голівками один до одного та можуть тримати в дзьобах ягоди калини або сидіти в основі дерева – символу новоствореної сім’ї.

Однак птахів вишивали не лише на дівочих чи весільних рушниках, родинні рушники також прикрашали образами птахів і найчастіше для цього використовували ластівок. У народі ластівок сприймають як супутницю оселі, як пташку, що приносить гарні звістки та нагадує про слушний час для створення нової сім’ї та зміцнення господарства. В українській культурі птахи символізують людські душі, тож і зображували їх на родинних рушниках, розташовуючи їх разом з Деревом життя, підкреслюючи міцність та незнищенність людського роду.

Знаки Сонця, Вогню, Землі та Води в українських орнаментах

Якщо розглянути всю українську вишивку загалом, то можна простежити вікове використання символів основних енергій – Сонця та Води, які є основними для появи життя. Поєднання цих енергій зустрічається в різних елементах орнаментів, наприклад, як у семантиці хрестів чи квітки лілеї. Загалом же на вишитих полотнах Сонце зображали у вигляді восьмипелюсткової розетки або квітки, а Воду – знаком, що нагадує згорнутого вужа.

З глибин давнини в українських орнаментах збереглися й поєднання символів Землі, Сонця та Води, які своєю єдністю зображують життєдайну трійцю, описуючи знання та вірування наших предків. Такі композиції зображували не просто так, без них не можливе саме життя та його безперервність.

Ще одна важлива груба символів – ромбічні знаки, які символізують плодючість Землі, засіяної та зігрітої Сонцем. Однак і сама Земля – невід’ємна та важлива складова Всесвіту, з його незліченністю зоряних систем та Сонцем.

Зірки - опис будови Всесвіту

Символічне зображення зірок, які зібрані в динамічний та упорядкований геометричний орнамент описує давні уявлення про структуру та будову Всесвіту, його гармонічність та упорядкованість.

Ламана гілка

Поширений в народі орнамент «ламана гілка» описує створення з хаотичного космосу та зірок цілісної та структурованої життєдайної системи, нашої Галактики. На підтвердження цього свідчать елементи орнаменту у вигляді квадратиків – знаків плоду, закладених Всесвітом у вікову пам'ять квіток-зірок.

Як бачите кожен символ та орнамент вишитий на сорочці або рушнику має свій давній та глибокий зміст. Ми звісно ж описали лиш невелику кількість з найпоширеніших орнаментальних елементів українських вишивок, про те сподіваємося, що змогли бодай на трішечки прояснити давні значення та знання які наші предки вкладали в кожен стібок вишитий на полотні.