Краса чорних вишиванок або Що таке борщівська вишивка?

Практично кожен житель України хоча б раз у житті чув про неймовірні борщівські вишиті сорочки. Загалом борщівську вишивку можна охарактеризувати як сорочки з цільною, злегка об’ємною вишивкою, домінуючим кольором в якій є чорний, інші кольори використовують лише для обрамлення контурів орнаментів які вишиваються. Ці сорочки стали справжньою візитівкою свого регіону, а розповіді про їх красу та неповторність лунають по всьому світі.

За народними переказами та легендами поява борщівських сорочок вишитих саме чорними нитками пояснюється з історичними подіями які стали трагічними для нашого народу. Борщівський край був місцем постійних нападів турків та татар у 15-17 столітті. при таких нападах населення регіону бралося в полон, а села безжально спустошувалися, грабувалися та знищувалися. В результаті одного з таких нападів в кількох сусідніх селах в наддністрянському регіоні трагічно загинули всі чоловіки, а жінки та молоді дівчата на знак скорботи за коханими та рідними, оплакуючи свою нелегку та трагічну долю дали обітницю носити траур на протязі декількох, як стверджують дослідники семи, поколінь і навіть вінчатися в церкві саме в сорочках вишитих чорними нитками. Свого слова вони дотримали.

Звісно зараз можна зустріти багато сучасних сорочок створених за зразками давніх вбрань наших бабусь та прабабусь, однак найбільш цінні як в Україні так і далеко за її межами саме ті давні сорочки, що шилися століття-два тому. Такі сорочки називаються «борщівськими бавляними» шитими «по рукавах». Головними ознаками саме такої, «бавляної», сорочки є використання вибіленого домотканого полотна, переважно конопляного, використання чорної вовняної нитки (чорну нитку в народі називали «чорна бавна»), простий крій та густий, щільний орнамент. Сорочки створені в 20-30 роках минулого століття були вишиті останнім поколінням, що мало дотримуватися тієї давньої обітниці.

Борщівські сорочки різноманітні й практично не схожі одна на одну, проте для вишиванок цього регіону існувала чітка триярусна система розміщення орнаменту на рукавах. Верхня частина рукава, як її називали «уставка», була найбільш щільно заповнена вишитими узорами. Нижче, під «уставкою» розміщувалися так звані «морщинки», а нижче - смуги вишитих узорів аж до зап’ястя, при чому смуги могли розміщуватися як вертикально чи горизонтально, так і по діагоналі. Вибір розміщення вишитих смуг залежав від місцевості де вишивалася сорочка, також такі смуги мали свою конкретну назву.

Мабуть, саме через свою неповторну особливість борщівські чорні сорочки займають своє окреме та почесне місце серед розмаїття народного одягу українців. Борщівські вишиванки унікальні, неповторні та надзвичайно цінні, адже вони зберегли в собі ті давні традиції та знання що в них покладали наші предки. Більшість мистецтвознавців, етнографів та вчених сходяться в думці що до сьогодні лишилися практично в первозданному вигляді саме борщівські та полтавські техніки вишивання та орнаменти, вони практично не зазнали впливу інших, не зовсім автентичних течій в вишивці. Борщівська та полтавська вишивка – феноменальне явище, яке назавжди зберегло фрагменти трипільської культури.