Україна та спадщина ЮНЕСКО

Перші українські культурні пам’ятки було занесено в 1990 році на ХІV сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З них 6 включено в список за культурними критеріями і 1 об’єкт – за природними.

Київ. Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди

Час створення: 1018 р.

Рік внесення до списку: 1990 (незначні зміни в 2005).

Собор Святої Софії – пам'ятка української архітектури та монументального живопису ХІ–ХVІІІ ст., одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Це одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи та історичний центр Київської митрополії. До храмового комплексу відносяться: Софійський собор, дзвіниця, Будинок митрополита, трапезна, Братський корпус, бурса, консисторія, Південна в'їзна вежа, брама Заборовського, келії, Монастирський готель. Збереглись близько 260 м² мозаїк та 3000 м² фресок. Велику цінність становлять мозаїки ХІ ст., розміщенні на центральній маківці та головному вівтарі. Витвором мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти – фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві, – розміщене в центральній апсиді. Висота мозаїки 6 м. Унікальність цієї мозаїки в тому, що, коли дивитись на неї під різними кутами, то здається, що Оранту зображено в різних позах:сидячи, стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.

Львів. Ансамбль історичного центру Львова

Час створення: XIII–XVIII ст.

Рік внесення до списку: 1998 (незначні зміни в 2008).

Старе місто, або Історичний центр міста – є першим районом Львова. Тут було зосереджено політичне, економічне та культурне життя міста. Ансамбль розташовано на 120 га середньовічної частини міста та на території собору Святого Юра на Святоюрській горі. На його території розташовано безліч історичних споруд, що вражають красою та «розповідають» свою історію кожному, хто готовий слухати.

Геодезична дуга Струве

Час створення: 1816–1855 рр.

Рік внесення до списку: 2005.

Дуга Струве – це ланцюг тріангуляційних пунктів, довжиною 2820 км, що розмістився по території десяти європейських країн від Хаммерфеста (Норвегія) до Чорного моря. Її було закладено в період з 1816 по 1855р. астрономом Ф. Г. В. Струве. За допомогою цього об’єкту вдалося здійснити перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана, що дало змогу встановити розмір і форму нашої планети. Початково «дуга» складалася з 258 геодезичних «трикутників» з 265 основними тріангуляційними пунктами. До всесвітньої спадщини увійшло 34 таких пункти. Їх марковано на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбано в скелях, створено заглиблення, встановлено залізні хрести, зроблено піраміди з каменів або спеціально встановлено обеліски.

Закарпатська область, Рахівський і Тячівський райони. Букові праліси Карпат

Рік внесення до списку: 2007 (розширено в 2011).

Букові праліси Карпат – це транснаціональний природний об'єкт, що складається з десяти масивів, розташованих вздовж осі в 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Врхи та Вигорлат у Словаччині. Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га складають заповідне ядро, а 48692,7 га – буферна зона. Майже 70% території є частиною Карпатського біосферного заповідника, а решта входить до складу Ужанського національного природного парку, і лиш четверта її частина розташована у межах Східної Словаччини. Цей об’єкт є взірцем недоторканих природних комплексів помірних лісів та прикладом комплексної завершеної екосистеми.

Чернівці. Резиденція Буковинських митрополитів та Далмації

Час створення: 1864–1882 рр.

Рік внесення до списку: 2011.

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації – архітектурний шедевр Західної України,зразок постромантизму в архітектурі, збудований в стилі еклектики. Він складається з 3 монументальних споруд-корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського». Ззовні комплекс нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнуто корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір. У комплексі вдало поєднуються елементи візантійської, романської, мавританської, готичної архітектури. І все це вдало оформлено різьбою та розписом в гуцульському стилі.

Севастополь. Херсонес Таврійський та його хора

Час створення: IV ст. до н. е.–XII ст. н. е.

Рік внесення до списку: 2013.

Заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської. Був грецькою колонією на північному узбережжі Чорного моря. Розташований у південно-західній частині Криму, біля Карантинної бухти. Зараз на місці давнього Херсонесу розміщено Національний заповідник «Херсонес Таврійський». У фондах музею близько 200 000 експонатів з V ст. до Різдва Христового до ХV ст. (понад 5000 в експозиції). На території заповідника розташовано безліч визначних пам’яток, зокрема: базиліка, вежа Зенона, амфітеатр, Храм з ковчегом, Уваровська базиліка, Підземний храм-мавзолей, монетний двір тощо.

Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні

Час створення: XVI–XIX ст.

Рік внесення до списку: 2013.

В Україні до нашого часу дійшло близько 2000 об'єктів дерев'яної сакральної архітектури. Польща та Україна подали спільну транскордонну заявку на визнання дерев’яних церков пам’яткою гідною списку ЮНЕСКО. До комплексу увійшло по 8 церков від України та Польщі. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (2 в Україні), галицький (4 Україна і 2 Польща), бойківський (2 в Україні та 1 в Польщі) і лемківський (5 на території Польщі). Ці церкви презентують культурні особливості 4 етнічних груп, показують автентичні архітектурні традиції.

Також зараз на розгляд комісії подано ще 16 претендентів. Серед них: Борисоглібський собор в Чернігові, заповідник «Асканія-Нова», парк «Софіївка», Бахчисарайський палац, Генуезька (Судацька) фортеця, історичний центр Одеси, Ескі-Кермен тощо. Однак, коли вони увійдуть до переліку спадщини ЮНЕСКО не відомо.