Путівник містичними місцями України

Фольклор України сповнений містики та загадок. Хоч і немає в ньому лохнеського чудовиська або йєті, однак місць з таємничими легендами і наповнених незвичайною енергетикою доволі багато.

Шабаш тривалістю в тисячу років

Правий берег Либіді (річка, яка, на жаль, зараз майже непомітна, так мало залишилося в ній води) знаменитий своєю Лисою горою. Вона є одним з найславетніших, описаних в літературі і згаданих у фольклорі містичних місць столиці України, а може, й всієї країни.

Як кажуть легенди, вершина гори колись була гладким і чистим місцем, на якому не росла ні травинка, ні деревце, і тут відьми Києва влаштовували свої знамениті шабаші.

Однак не тільки відьмами відома ця гора, від її історій в жилах холоне кров. Наприклад, одна з таких легенд говорить, що ще за часів набігів татаро-монгол жителі Києва ховалися під Лисою горою в її печерах. Дізнавшись про це, хан Батий наказав замурувати входи до печер, не маючи можливості інакше впоратися з втікачами.

А на початку XVII століття трапилася інша історія, не менше сумна своїм результатом. На Лисій горі була споруджена фортеця, в ній були величезні підземні резервуари. У них на випадок, якщо фортеця буде захоплена, можна було закачувати величезну кількість дніпровської води. І ось щоб будівництво зміцнення залишилося невідомим нікому, тисячі людей, що працювали на будівництві фортеці, було втоплено в тих самих колодязях, які були ними ж збудовані.

У XX столітті ця гора додала до свого імені сумну популярність як місце, де здійснювалась кара державних злочинців. Батьки лякали її ім'ям дітей, які не слухали їх і погано себе вели, на горі періодично зникали люди, а ті, що повернулися, згодом божеволіли.

Часи змінювалися, а ім'я Лисої гори, як і раніше, оповите таємницею, смертями і незрозумілими подіями. Зараз найцікавіше на горі - це її тунелі, також тут розташовано капище, де стоять дерев'яні ідоли, вівтар, ймовірно, жертовний, і давно забуті сходи, які ведуть до озера.

Кара господня

У Житомирській області розташовано Кам'яне село - це пам'ятник природи і разом з тим геологічний заказник. Цілком можливо, що колись на цьому місці було справжнісіньке село. Легенда свідчить, що колись, в прадавні часи, в це селище прийшов один старець, і зайшов він в перший з дворів, щоб попросити випити води, але його прогнали. Прогнали і в другому дворі, і в третьому, і так по всьому селу. Довго блукав він селищем, і ніхто з жителів села не підозрював, що був це сам Господь, що прийшов до них у вигляді старця. Розгнівали його байдужість та черствість місцевих жителів, і за їх скупість наслав він кару на всі будинки, перетворивши їх в кам'яні, а разом з будинками і всіх їх мешканців. Так село стало кам'яним, а в одному місці навіть можна побачити на камені слід босої ноги, який називають також слідом Бога. Подейкують, що, доклавши до цього скам'янілого сліду свою долоню, можна зцілитися від усіх своїх хвороб.

Є ще одна місцева легенда - про горезвісний «чортовий млин»: колись побудували в цьому місці біси млин, і будували його ночами. Але один раз під час будівництва їх застав спів півня, що говорить про прихід світанку і кінець чортового часу. Чорти з переляку кинули всю свою роботу, а жорна залишилися і стоять тут по сьогоднішній день. Казки це або бувальщина, але місце дуже знамените своїми історіями і енергетикою, що притягує туристів і відвідувачів.

Фортеця, оповита таємницею

У Білгород-Дністровському, Одеської області, знаходиться Аккерманська фортеця, спорудження якої зайняло більше 200 років. Фортеця - одне з найбільших, а головне, найкраще збережених укріплень, але привабливість її не тільки в цьому. Біля цих давніх стін відбувалося протягом довгого часу багато чого цікавого. Наприклад, після Другої світової війни на її зубчастих стінах місцеві хлопчаки періодично помічали дивні рогаті постаті. Їх походження залишалося незрозумілим. Іноді ці постаті нападали на випадкових місцевих жителів, проте, на щастя, не вбивали, лише відбирали їжу і питво. Деякі висували версію, що це були мутанти – австралопітеки, що деградували. Інші стверджували, що в печерах в цій місцевості ховалися румунські солдати, які свого часу не захотіли потрапити в полон.

Але як пояснити роги? Прихильники другої версії говорять, що за них можна було прийняти конусоподібний силует солдатських пілоток. Але що, якщо насправді там, глибоко під землею, досі живуть предки, які обрали нетрадиційний шлях свого розвитку, альтернативну еволюцію?

Магніт, що притягує блискавки

У цього села є цілком офіційна назва, відображена на мапах та в документах - Купище, Житомирської області. Але народ подарував йому більш відповідну назву, що характеризує те, що тут відбувається - Громовище.

Що ж тут не так? У цих місцях знаходиться поляна, яка притягує блискавки немов магнітом. Старовинна легенда свідчить, що в цьому місці колись давно була садиба якогось багатого поміщика. Цей поміщик дуже жорстоко розправлявся зі своїми кріпаками, які виявляли непослух або просто були чимось не такі, і покарання його були схожі за витонченістю на садизм відомої Салтичихи. Всесвіт довго мирився з його навіженістю та агресією, але одного разу він перевершив сам себе і до смерті закатував одну гарну молоду дівчину. І серед ясного неба пролунав грім, блиснули блискавки, сам поміщик впав мертвим, його садиба згоріла в лічені секунди. З цього дня місце уславилося небезпечним, ніхто тут довго не затримувався - адже кожна гроза неминуче б'є блискавками саме в це місце.

Місцеве населення запевняє, що з Громовища періодично б'є яскравий промінь світла, що пронизує небо і зникає в висоті, і схожий він на потужний прожектор, направлений з галявини Громовища. Ті люди, які волею випадку виявлялися в цей час тут, ділилися враженнями: вони відчували нездужання, в них починало швидко і сильно битися серце. Вчені дали

Громовищу статус аномального місця, що має геофізичний ефект, але що за причина, яка притягує стільки блискавок систематично в одне місце - залишається загадкою для вченого світу, як і раніше.

Так що, як бачимо, Україна дуже цікава з містичної точки зору - своїми відьмами, незрозумілими і нерозкритими таємницями, чортами і вампірами, і навіть окремої расою підземних людей.