Колиска української історії під відкритим небом

«Пирогів»: від села до музею

Пирогів – це найбільший скансен, або ж музей просто неба не лише в Україні, а й у Європі. Повна документована назва – Національний музей народної архітектури та побуту. Створений на громадській ініціативі, він повністю просякнутий українським національним колоритом. Експонати, що знаходяться на його території, були зібрані з різних історичних регіонів України і зіставлені в окремі експозиції. Це місце, де можна відпочити з сім’єю і поринути в таємничу й дивовижну атмосферу історії нашого народу. Загалом на території музею розташовано 275 архітектурних експонатів, датованих XVI – XХ ст., а також близько 70 тисяч предметів побуту, витворів народного мистецтва, знарядь праці тощо.

Історія цього зібрання етнографічних пам’яток нашої держави починає свій відлік із 6 лютого 1969 року. Поштовхом до його появи на світ став лист про необхідність створення музею народної культури в Україні. Він був опублікований у Києві, у випуску газети «Літературна Україна» від 14 серпня 1965 року. Цей лист надихнув тогочасного голову Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Петра Тимофійовича Тронька до розробки урядової програми, яка давала змогу всі витрати на створення такої пам’ятки здійснювати за рахунок Товариства. До роботи були залучені найкращі дослідники народної архітектури та етнографії. Масштаб роботи – просто колосальний.

Вже у 1976 році на території колишнього села Пирогова (у ЗМІ та й не тільки частенько можна почути помилкове «Пирогове», що є калькою від у свою чергу неправильної російської назви «Пирогово»), а нині місцевості у південній частині Києва, офіційно була відкрита експозиція музею для відвідувачів. До 1989 року Пирогів опікувався Товариством охорони пам’яток історії та культури. Цього року музей було офіційно передано до рук Академії наук України, а згодом – до Міністерства культури України.

За часів незалежності музей відвідує дуже велика кількість людей з усієї держави, і причини цього, як розумієте, лежать на поверхні. Варто вам лиш перетнути «поріг» Пирогова, як ви одразу потрапляєте в незабутню й колоритну атмосферу українського села, де замість звичного асфальту – піщані стежки, замість євроремонтних скайскрейперів – хати під солом’яними стріхами, а замість бруду й метушні – свіже повітря та мрійлива, надихаюча атмосфера постійної весни.

Якщо ви подорожуєте в Пирогів вперше, вам слід неодмінно скористатися послугами гіда. Окрім власне української та російської, музей пропонує екскурсії англійською та німецькою мовами. Ціни коливаються у межах 60-100 гривень, залежно від тривалості ваших походеньок.

Етнографічне розмаїття: від «Карпат» до «Слобожанщини»

В експозиціях музею представлена архітектура всіх історичних регіонів країни. Їхні назви цілком тотожні усім історичним та етнографічним процесам, тож допоможуть вам зорієнтуватися в тому, що за експонат ви розглядаєте: «Середня Наддніпрянщина», «Полтавщина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Південь України», «Карпати», «Вітряки», «Ярмаркове поле» та «Українське село 60-х – 70-х років ХХ століття».

«Середня Наддніпрянщина» репрезентує архітектуру Київщини та Черкащини. Це переважно каркасні та зрубні хати, а також вашій увазі представлено дві церкви і залишки ритуального дубу. В експозиції «Полтавщина і Слобожанщина» зібрано будівлі, які відзначалися великою кількістю оздоблень. Переважно це були мазанки, іноді глинобитні, зазвичай трикамерні, зрубні хати. «Полісся» насичене однокамерними будівлями, що зазвичай виконували функцію господарських прибудов. Основним матеріалом для їх створення слугували сосна, вільха, іноді осика. У «Поділлі» ви можете побачити типове житло усталеної форми – будівлю з двома житловими приміщеннями, що відмежовувалися сінями. «Карпати» – експозиція, що вирізняється серед інших найбільшим різноманіттям архітектурних споруд. Тут представлені усі регіони Карпатського району – Лемківщина, Бойківщина, Гуцульщина, а також Закарпаття.

Найяскравіші пам’ятки млинарства репрезентовані в колекції «Вітряки». Тут ви знайдете водяні млини, які були популярні в Карпатах, а також побачите вітряки з усіх районів України: Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини, Полісся, Буковини та Півдня України.

Експозиція «Південь України» покликана зацікавити вас тим, що споруди з цього регіону виконувалися в основному з каменю та глини, на відміну від інших районів, де основним матеріалом була деревина. Хати цього регіону також вирізняються нетривіальним художнім оздобленням.

Хочете подивитися на зовнішній вигляд, а також внутрішнє оздоблення селянських хат з усіх куточків України і АР Крим?! Неодмінно прямуйте до експозиції «Українське село 60-х – 70-х років ХХ століття». З-поміж інших тут вирізняються садиби із села Петриківка та Кагамлик на Дніпровщині (так-так, звикаємо до нової назви міста) й Полтавщині відповідно.

Найдавнішим експонатом музею є хата з піччю 1587 року. Це найстаріша пам’ятка архітектури на всьому пострадянському просторі. Ще одним цікавим експонатом, який завжди збирає довкола себе багато відвідувачів, є хата родичів Тараса Шевченка. Прихильники язичницьких традицій звертають увагу на ритуальний Дуб Перуна. Його виловили з Десни, а вік цього дерева – приблизно 2 тисячі років.

Коні, сало й майстер-класи

Музей народної архітектури і побуту є не лише важливою історичною пам’яткою. Він також є місцем, де ви можете в легкій атмосфері провести час з близькими на вихідних. До ваших послуг катання верхи на конях та численні ресторанчики з українською національною кухнею на випадок, якщо ви приїхали «порожніми». Ціни, звичайно, не відрізняються «етнохатньою» практичністю, проте, як то кажуть, живем один раз. У вихідні в Пирогові проводяться свята народної творчості, ярмарки й майстер-класи народних майстрів. По-урочистому святково в музеї на народні та релігійні свята, як от: Масниця, Івана Купала, Покрова, Спас, День дитячої творчості, День вишивальниці та ткалі тощо.

До Пирогова легко дістатися, маючи власну автівку (подорож займе не більше півгодини, якщо ви мешкаєте у центральних районах столиці). Не набагато важче потрапити у музей і громадським транспортом: маршрутним таксі №156 від Софійської Площі або Бессарабського ринку, одинадцятим тролейбусом від Виставкового центру чи Либідської, або ж маршруткою №496, що починає свій шлях біля станціі метро Лук’янівська. Експозиції відкриті для відвідувачів з 10 до 17 години, та попри це, ви можете перебувати на території до 18:30. Вартість повного квитка складає 40 грн, для дітей та студентів – 20 грн, а для школярів віком від 7 до 10 років – 7 грн. Закликаємо відвідати музей всіх, хто ще не встиг це зробити, а також тих, хто вже колись бував у Пирогові, адже цей комплекс кожного року еволюціонує й удосконалюється.

Автори: Аріна Гашимова та Максим Тимченко.