Храм єзуїтів у Луцьку

  • Відгуки : 0
  • Переглядів: 816
  • 0

Луцьк одне з найстаріших міст України. Згадки про це місто зустрічаються в багатьох історичних джерелах, так в одному з літописів, датованому 1085 роком, Луцьк описується як укріплене місто, що витримало шестимісячну осаду польського війська короля Болеслава Сміливого. У XII столітті місто стає центром Луцького князівства. В різні історичні епохи Луцьк був в складі різних країн Польщі, Литви, Росії. Така багата історія лишила в місті безліч цікавих пам’яток та місць. Ми ж сьогодні хочемо розповісти про унікальний єзуїтський храм, який є справжньою родзинкою Луцька.

Якщо храм виглядає гігантським на фото, то вживу цей храм ще ефектніший та таємничіший. Взагалі це притаманно єзуїтам – гігантизм та таємничість через похмурість. Наприклад, якщо згадати храм у Львові – Петра і Павла, це найбільший у місті храм, до того ж з підземеллями, як і пристойно для справжнього єзуїтського храму. Але луцький храм ще більший та характерніший аніж львівський. Можна навіть вважати, що луцький костьол Петра і Павла є найбільшим храмом католицизму в Україні: шириною 39 метрів, довжиною 53 метри, висота до верхівки хреста складає 42,2 метри. Крім того, він має розгалужену мережу підземель та підвалини, глибина яких сягає 6 метрів.

Перший проект єзуїтського храму і в Луцьку, і у Львова розробляла одна й та ж людина – італієць Джакомо Бріано. Будівництво храму у Львові розпочали в 1610 році, а Луцьку – в 1616 році. Ще коли тільки починали будувати храм, відразу ж заклали поряд і фундамент для майбутнього будівництва єзуїтського колегіуму, де мали навчати солдат Христа – так називали єзуїтів. Вони відрізнялись від інших католицьких орденів своїм відношенням до місця освіти в житті єзуїта, і воно було найважливішим, тому колегіуми будувались насамперед і скрізь. Виділенню коштів на будівництво цього храму посприяв єпископ Павел Волуцький.

Віра єзуїтів характеризується певною категоричністю, це систематично викликало суперечки та навіть бійки з тією частиною населення Луцька, яка була православної віри. Активну участь в цих зіткненнях приймали саме учні колегіуму, нападаючи на тих представників Луцького братства, що були невгодні ордену. Така поведінка єзуїтів простежувалась всюди, навіть представники дворянства та влади підпадали під гарячу руку. Саме тому в 1773 році орден врешті-решт було скасовано взагалі. Це було через півтора століття після заснування комплексу.

Будівництво костьолу Петра і Павла тривало достатньо довго, і наглядали за ним внаслідок цього різні архітектори: Моллі, Глазович, Агорн, Гіжицький, Соболевський, Умінський, Гродзицький.

Сам комплекс будувався в розрахунку, що є частиною системи Окольного замку, де всі споруди повинні бути придатні для оборони, їхні стіни мусять бути потужними та мати бійниці. Якщо ми подивимось на праву стіну костьолу (якщо дивитись з боку входу), то побачимо, що це справжній мур фортеці, із стрільницями, бійницями, тобто повністю обладнаний для оборони. Позаду колегіуму знаходиться башта, яка зосталась від башт, що складали Окольний замок, вона називається Чарторийська. За нею видно залишки старих мурів.

Дзвіниця костьолу також вражає своїми розмірами і не поступається загальним масштабам храму. Храм зсередини виглядає просто гігантським, складається враження, що він з легкістю міг би вмістити ще декілька храмів, трохи менших. Стіни прикрашені розписами, ліпниною, що свого часу виконали відомі майстри та художники.

Храм доволі обжитий, але в будній день відвідувачів мало. Підземелля періодично не працюють, тому що проводяться реконструкції задля безпечності парафіян та гостей храму.

Храм приваблює своєю красою та величчю шанувальників храмів України та просто небайдужих людей. Тож, якщо ви цікавитеся унікальними архітектурними пам’ятками або просто гарними місцями – неодмінно відвідайте храм єзуїтів в Луцьку.