Випробування голодом: підбірка книг та фільмів про Голодомор (відео)

Є Дати, які не несуть радості чи піднесення, Дати від яких віє смутком, тугою та болем, Дати, що змушують замислитись та переоцінити себе та свій погляд на життя і ставлення до нього. У четверту суботу листопада (цього року це 25 листопада) ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років: і тих, хто помер під час цього геноциду, і тих, хто просто дивом пережив цей жах. Цього дня в багатьох містах України відбудеться ряд урочистих заходів: покладання квітів до пам’ятних знаків, поминальні молебні в храмах різних конфесій, о 16:00 оголошується загальноукраїнська хвилина мовчання після якої акція «Запали свічку», під час якої всі охочі нестимуть свічки до місць вшанування (можна й просто запалити свічку на власному підвіконні – і цим вшанувати їх пам’ять). Ми ж до цієї дати підготували підбірку книжок та фільмів про Голодомор.

Книги про голод. Художня література

Василь Барка.«Жовтий князь»

В основу роману покладено спогади автора про Голодомор 1932–1933 років (його брат з родиною пережив ці жахливі часи) та свідчення очевидців Голодомору, які Василь Барка збирав близько 25 років. Головними героями роману стали члени родини Катранників, з яких голодні часи зміг пережити лише наймолодший – Андрійко (для того часу це була типова ситуація, з великих родин залишалось один-двоє). За словами Василя Барки його «Жовтий князь» – це «історія однієї родини в 1932—1933-му роках; однієї білої хати, що стала чорною і обернулася в домовину. Її доля змальована на тлі життя, чи власне, вмирання всієї України під час голоду».

Улас Самчук.«Марія»

Головна героїня роману, Марія, типова жінка своєї доби, яка все життя працювала на землі та при землі. Роман розпочинається відліком днів життя Марії «коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів». Ця книга без прикрас показала і Голодомор, і «прекрасну добровільну» колективізацію, і примусовий збір зерна. Самчук присвятив свій роман матерям «які загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933».

Олександр Мотиль. «Солодкий сніг»

Цей роман українського американця (чи американського українця) про події зими 1933 року, коли колишні в’язні-шпигуни стають свідками українського голоду. Німецький аристократ, єврей-комуніст, польський дипломат та український націоналіст проходять повз вимерлі села та замерзлі тіла. Їм поводиться боротися за виживання, переховуватись і від смерті, і від переслідувачів.

Книги про голод. Документальні видання

Жозе Едуардо Франко, Беата Цєжинська. «Голодомор (1932–1933) — невідома українська трагедія»

У цій збірці зібрано статті істориків, соціологів та політологів, які дослідили передумови Голодомору та його наслідки, також подано правову оцінку Голодомору як явищу геноциду українського народу. Ще до збірки увійшли згадки про Голодомор в португальській пресі та діяльність місцевої громади щодо пам’яті та визнання Голодомору в португальській культурі. Також тут наведено перелік актів щодо Голодомору, виданих міжнародними організаціями, національними парламентами, політичними та релігійними лідерами, державними та муніципальними регіональними асамблеями, академічною спільнотою.

Ален Безансон.«Лихо століття. Про комунізм, нацизм та унікальність голокосту»

Автор показав два найжорстокіші політичні режими XX століття — нацистської Німеччини та комуністичного СРСР, жертвами котрих стали мільйони людей. Він довів подібність методів комунізму та нацизму. Крім того, Безансон розглянув питання Голодомору. На його думку, ціль Голодомору не зламати опір селянства колективізації, а в бажанні покласти край існуванню українського народу.

«Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні»

Це одне з найґрунтовніших досліджень Голодомору. Книга пам’яті складається з загальнонаціонального та 18 регіональних томів, які підготували в регіонах, що постраждали під час Голодомору. У Книзі проаналізовано історичні та правові аспекти Голодомору, зібрано свідчення очевидців та документи тієї доби, що доводять факт геноциду. Також тут розміщено близько 140 світлин того часу (від яких просто стає моторошно).

«33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал»

У ній зібрано свідчення людей, які пережили Голодомор. Упорядники зібрали та опублікували близько 6000 свідчень про геноцид та інші знущання. За словами одного з упорядників, Володимира Маняка, «дане видання – це і цвинтар пам'яті, і поминальник, і енциклопедія горя та смутку. Трагедія народу, висповідана голосом людей-мучеників. Книга народної пам'яті, де люди звіряються, виважують, свідчать, де правда історії озивається в тисячах людських доль».

Станіслав Кульчицький. «Голодомор 1932–1933 років як геноцид: труднощі усвідомлення»

Проаналізувавши безліч документів та свідчень, автор доводить, що Голодомор 1932–1933 років був результатом каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. У книзі документально підтверджено, що свідомо Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР.

Василь Марочко, Ольга Мовчан. «Голодомор 1932–1933 років в Україні. Хроніка»

Хроніко-документальне видання, яке відтворює факти, події, явища в селах Української РСР 1932–1933 років – Голодомору, спричиненого суцільною колективізацією, надмірними хлібозаготівлями, репресіями. Книгу створено на основі опублікованих збірників документів і матеріалів, архівних фондів України та Росії, листування та таємних шифрограм Сталіна, листів селян до партійно-радянської номенклатури, доповідних записок іноземних дипломатів.

Руслан Пиріг. «Голодомор 1932–1933 років в Україні. Документи та матеріали»

У книзі вміщено комплекс документів і матеріалів, які розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки Голодомору. Тут подано документи політбюро ЦК ВКП(б) і політбюро ЦК КП(б)У, РНК СРСР і РНК УРСР, місцевих партійних та радянських органів, установ ДПУ, суду прокуратури, міліції; листування Сталіна, Кагановича, Молотова, Косіора, Чубаря та інших; численні звернення селян – листи, заяви, скарги, прохання; унікальні щоденникові записи очевидців голоду; матеріали зарубіжних дипломатичних представників, організацій української еміграції, міжнародної громадськості.

«Спротив геноциду. Книга-каталог виставки»

Ця книга є каталогом фотодокументальної виставки «Спротив геноциду», створеної до 81-х роковин Голодомору Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного руху та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні.

«Голодомор геноцид українського народу 1932–1933»

У цій брошурі в стислій формі розповідається про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив в 1932–­1933 роках український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу­ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі зі Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 року як геноцид, злочин проти людства.

Голодомор у фільмах

«Незнаний голод» (1983)

Документальний фільм про Голодомор «Незнаний Голод». Україна 1933. 10 мільйонів жертв» (The Unknown Holocaust), знятий 1983 року канадським кінематографістом Тарасом Гукалом у Квебеку, Монреаль. Фільм базується на інтерв’ю очевидців та дослідників Голодомору, зокрема, показано інтерв’ю з відомим вченим Гарвардського університету Джеймсом Мейсом. Ця маловідома документальна стрічка була першим фільмом про Голодомор в Україні.

«Голод–33» (1991)

Фільм знятий по мотивам повісті Василя Барки. У ньому розкрито злочини сталінсько-більшовицького режиму проти українського народу – штучний голод 1932–1933 років. Західні країни мало знали про цей Голодомор. Радянські офіційні органи заперечували факт голоду. Терор зими – весни 1933 року був викликаний насильницькою конфіскацією у селян продовольства і худоби. Тоді, в центрі цієї трагедії опинилася селянська родина.

«Час темряви» (2003)

Фільм присвячений подіям Голодомору 1932—1933 років в Україні. Стрічка складається з задокументованих архівних фото- та відео матеріалів, розповідей очевидців Голодомору 1932–1933 років.

«Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» (2005–2007)

Документальний фільм-трилогія присвячений тематиці Голодомору в Україні 1932—1933 років. У фільмі розповідається про страшний геноцид українського народу в ХХ столітті, надаються коментарі свідків геноциду та їхніх нащадків. Стрічка базується на архівних матеріалах, зокрема, з Державного кінофотофоноархіву ім. Пшеничного.

«Закляття безпам’ятства. Голодомор 1932–33 років на Луганщині» (2009)

Документально-публіцистичний фільм, який став своєрідним підсумком багаторічної дослідницької роботи над проблематикою Голодомору 30-х років, збирання та аналізу матеріалів, зокрема, документів Галузевого державного архіву СБУ, а також запис на відео свідчення сотень очевидців Голодомору на Луганщині, народжених з 1908 по 1923 рік. Ці шокуючі сповіді стали основою сюжетної лінії фільму. На запитання про те, що для них було страшнішим – голод чи війна, дехто з очевидців відповідав: голод: «У війну була надія на «наших», що повернуться, а в голод не було ніяких «наших».

«Голодомор. Забутий геноцид» (2014)

Французький документальний фільм про геноцид українського народу, Голодомор. Він базується на архівних документах, коментарях експертів з України та Франції та свідченнях численних очевидців. Режисер зазначила, що стрічка «Голодомор. Забутий геноцид» вона присвятила усім, хто вижив попри страшний голод. «Вирішила зняти кіно після спілкування з українською родиною, чиї батьки пережили великий голод. Аби зібрати більше інформації про трагедію — їздила до Полтави та київських сіл – Таргани та Соболівка, шукала документи у Вінницькому архіві. Проте найбільше матеріалу назбирала від очевидців».

«Гіркі жнива» (2015, в Україні показано в 2017)

У центрі картини Юрій, талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду, що намагається жити зі своєю коханою у створених радянською владою умовах, приймаючи удари і утиски. Але, зрештою, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій, він повстає, аби врятувати рідних, помститися і покинути Радянську Україну, щоби донести правду світові про жахіття Голодомору.

Це лишень невеличка частина того, що написано та знято про Голодомор.