Українські обрядові рушники

В українській народній культурі рушник вважається одним з найпомітніших і шанованих виробів. Рушники використовуються у всіх обрядах, які супроводжують українців протягом життя - від народження і хрестин до поховання. Вишивки, що прикрашають обрядові святкові рушники, представляють мистецтво народних майстринь, що створюють дивні барвисті візерунки на полотні, які викликають захоплення у будь-якої людини, яка вміє цінувати красу. Найбільша цінність рушників полягає в тому, що за видимою для всіх красою ховається відомий для знавців символізм спеціальних орнаментів, в яких зашифровано знання про життя, людей, зв'язок людини зі своїм давнім родом.

Рушники дуже широко застосовувалися в українському побуті. Невелика їх частина, звичайно, служила звичайними домашніми рушниками, які прикрашалися досить скромно. Основне ж призначення рушників - оберігати людей від усього лихого і залучати добро та здоров'я до власників рушника. Для цього українці прикрашали ними свої хати, пов'язували рушники на ікони, використовували як одягу, застосовували в обрядах. У Середньому Подніпров'ї здавна існує звичай надягати красиво розшитий рушник в якості обрядового святкового пояса. Такий рушник обов'язково був вишитий символічними орнаментами, призначеними даній людині і відповідними проведеного обряду.

Пояс в українському костюмі призначався не тільки для практичних цілей. Він був обов'язковим елементом одягу, без якого з'являтися поза домом, на людях, вважалося негожим. Вираз «розперезатися» означало втратити почуття власної гідність, не поважати оточуючих. Пояс міг служити оберегом свого господаря, особливо якщо в якості поясу використовувався рушник, багато вишитий орнаментами з магічними символами. Рушник-пояс надягали для здійснення обрядів, він приносив людині щастя і захист. В якості атрибута для проведення обрядів український вишитий рушник постійно застосовувався в народних і сімейних подіях, таких як родини, заручення, весілля, похорон.

В українських звичаях дуже важливий обряд родини, коли маля тільки з'явився на світ. Це вшанування жінки-матері та її новонародженої дитини. З перших хвилин життя дитини супроводжує турбота рідної сім'ї, члени якої шляхом обрядів створювали захист від несприятливих сил, оберігали немовля і його матір за допомогою оберегових атрибутів, основне місце серед яких займали вишиті рушники. Крім рушників, використовувалися при родинах інші атрибути: кожух, хутряна шапка, очищена вода. Символіка орнаментів рушників, спеціально вишитих для цього обряду, створювала захисний бар’єр від хвороб, зурочення і пророкувала щасливу долю немовляті.

На українських народних весіллях також дуже широко використовуються різноманітні рушники. На всіх етапах весільного торжества - сватання, святкове заручення, Каравайний обряд, батьківське благословення, обдарування - використовувалися красиві рушники, спеціально вишиті особливими візерунками для кожного конкретного ритуалу.

Багато назви весільних ритуалів підкреслюють важливість рушників при проведенні обряду. Нерідко саме сватання так і називали - рушники (поширене в Харківській області). У Київській області сватання називали подаванням рушників, а в Кіровоградській області взяттям або віддачею рушників. Коли дівчина була згодна на вступ у шлюб, вона пов'язувала сватам вишиті власноруч рушники, а також бажаним сватам підносили на вишитому рушнику хліб. Свати приймали ці дари і висловлювали подяку батькам дівчини за те, що добре її виховали, а дівчину хвалили й дякували за працьовитість і майстерність, яку було видно по прекрасним, вишитим нею рушникам. У деяких українських областях застосовувався обряд заручин, який проводився до вінчання. Він теж називався «рушники». Цей ритуал, при якому зв'язувалися рушником руки майбутніх молодят, проводив сільський староста. Коровай накривався вишитим рушником, на який клали руки наречений та наречена, а також їхні родичі. Староста урочисто обв'язував їх руки цим рушником. Потім староста виголошував невелику обрядову промову і розв'язував рушник. Після цього наречена пов'язувала на сватів вишиті нею рушники, а учасників заручення обдаровувала хустками, полотном і вишиванками.

В сумні дні похорону на вікна хати вивішували білі чисті рушники і хустки.

Символи, використовувані в українських орнаментах

Символи, що означають Сонце і Воду.

Для вишивки українських рушників характерно часте застосування візерунків, які є знаками Сонця і Води - двох основоположних стихій, які створили і підтримують життя на всій Землі. Їх ототожнюють з сонячною енергією Отця і водної енергією Матері. Восьмикутна розетка або квітка позначає Сонце, а візерунок, схожий на згорнутого вужа символізує Воду.

Символ Матері

Обов'язковим символом вишивки кожного рушника, особливо весільного, вважається Материнський символ. Він являє собою восьмикутний візерунок у вигляді квітки або зірки, навколо якого вишивається символічна гірлянда з квіток. Гірлянда позначає прославляння Матері та її неоціненного участі в продовженні і захисту кожного роду.

Геометричні ромби

Ромби є найпоширенішим геометричним видом візерунка у вишивці всіх слов'янських народів. Також і в українській вишивці рушників ромби займають найважливіше місце в числі всіх геометричних символів. Візерунки з ромбами вважалися сильним оберегом, приносить щастя. Згідно давньослов'янським повір'ям, ромби позначають богиню Землі, що сприяє родючості. Завдяки такому змісту цього символу, ромби були широко поширені і активно використовувалися в орнаментах національного одягу українського народу. Зараз можна побачити прекрасні вишиванки та інші предмети одягу на українцях, вишиті багатими орнаментами з використанням саме символіки ромба. Але особливо популярні візерунки з ромбами на обрядових рушниках.

Орнамент у вигляді вазона або Берегині

Значним по силі і впливу оберегом в класичній українській вишивці є орнамент, що представляє собою вазон з квітучим деревцем і з птахами, або Берегиню – велика містична квітка або стилізована фігура жінки. Такий орнамент символізував оберіг, очищення від зла, зцілення і захисну магію. Для його вишивки використовувалися червоні нитки, іноді додавалися і чорні. Традиційно червоний колір в українській вишивці є символом сонця, а також вогню, що очищає від недобрих впливів на людину.

Символіка винограду

Орнаменти із зображенням винограду вишивають у на території всієї України. У Київській, Чернігівській, Полтавській областях особливо популярні орнаменти на вишиванках і рушниках з великими гронами винограду. Грона винограду на орнаменті є символом створення сім'ї, її краси і благополуччя, а також нагадують міцний і численний рід.

Символічні зірки

Геометричний орнамент, що представляє велику кількість зірок, вишитий на краях рушників або рукавах вишиванок, розповідає про стійкий порядку і прекрасної гармонії, створених в житті людей і у всьому Всесвіті.

Дуб - символ сили

У язичницькій міфології бог Перун вважався найсильнішим і грізним богом. Символічним деревом Перуна був дуб. Тому дуб прийнято вважати символом непереможності, міцної життєвої сили, чоловічої енергії. Рушники та одяг українських чоловіків прикрашалися візерунками, що складаються із зображень дуба. Це надавало їм мужності і сили для захисту українського роду.

Символ родини - Калина

Калина завжди шанувалася як оберіг української родини. Вважають, що назва калини походить від давньослов'янського слова «коло», яким наші предки називали Сонце. Це невелике дерево з красивими гронами квітів та плодів висаджували українці в кожному подвір'ї. Червоні ягоди калини уособлюють здоровий і безсмертний рід, тому українські майстрині любили вишивати на вишиванках і на весільних рушниках грона яскраво-червоних ягід калини.

Ніжні лілії

Крихка ніжна квітка лілії символізує дівочу цноту, красу, чарівність. Часто орнамент з ліліями складається так, що в ньому можна розгледіти пару лебедів, що означає вічну вірність і щиру любов. Лілію вишивають в потрійному візерунку - квітка, листя, бутон. Лілія представляє жіночу енергію, символом якої є Вода. Старовинна назва лілії - «крін». Це слово співзвучне українському слову «криниця», що означає колодязь. В орнаменті з ліліями вода нерідко представлена зображенням над квіткою декількох крапель роси, що позначають запліднення.

Мак - знак захисту

За українськими народними повір'ями мак має магічну силу, оберігає сім'ю і домашнє господарство від різних неприємностей. Освяченими маковими зернами обсипали членів сім'ї, хату, подвір'я та тварин. Яскравий червоний колір маку символізував кров загиблих воїнів на полі битви. Орнамент на рушнику, який зображає квітку маку, коробочки з насінням і листя, символізує захист від зла і вірну пам'ять про загиблих у битвах воїнів з даної сім'ї. Молоді дівчата з роду загиблого воїна вишивали візерунки з маками на своїх сорочках і носили сплетені з семи маків віночки. Це означало їх зобов'язання перед сім'єю зберегти і продовжити свій рід в пам'ять про загиблих.

Червона троянда

Ружаа завжди була популярна і улюблена в Україні, її вважали квіткою Сонця, а червоний колір троянд, що нагадує колір крові вважався символом життя. Орнаменти, що складаються з квіток, листя троянд, збираються широкою смугою у вигляді нескінченного вінка, що не має ні початку, ні кінця, що означає нескінченність життя з постійним її відродженням. Коли орнамент з троянд вишивався символічно, геометричними візерунками, тоді троянди могли позначати зірки, які зібрані в нескінченному просторі неба в певну систему.

Символіка хмелю

Орнаменти, що включають листя хмелю, нерідко можна зустріти на рушниках і вишиванках жителів центральної України і Поділля. Цю символіку прийнято відносити до молодіжної. Хміль позначає юнацьку любов, молодіжний запал, активність і розвиток. Зовні малюнок, що зображає листя хмелю, нагадує орнаменти винограду і води, так як символічний зміст знака хмелю містить в собі частину змісту і цих двох знаків. Символ хмелю іноді вважають весільним, так як він уособлює молоду сім'ю і протягом життя.

Зверніть увагу, в нашому магазині можна купити рушник, виконаний згідно уркаїнських традицій. Здійснюємо доставку по Києву та всій Україні.