«Шпилясті кобзарі» – сучасний погляд на старовинний інструмент

Мандрівні музиканти, вуличні виконавці, кобзарі відомі в Україні з давніх часів. Вони були тісно пов’язані з культурою та історією українського народу, адже музики формували українську самосвідомість, збирали, зберігали та передавали творчість народу, викладаючи її у піснях та думах, оповіданнях та казках під ліру, кобзу або бандуру. Кобзарі завжди були своєрідною ланкою між минулим і сьогоденням.

В наші дні це мистецтво не втратило своєї актуальності, тільки стало більш сучасним. Яскравим підтвердженням цього є музиканти з гурту під жартівливою назвою «Шпилясті кобзарі».

Шестеро молодих колоритних хлопців, вдягнених у джинси та вишиванки, майже нічим не відрізнялись би від звичайного і такого розповсюдженого у сучасному шоу-бізнесі хлопчикового гурту, якщо б не музичні інструменти та репертуар, які роблять цих музик по-справжньому особливими, а їх твори цікавими і неповторними. Секстет недаремно називає себе «Шпилясті кобзарі», адже грають вони на бандурах ексклюзивну музику: cover-версії українських народних пісень та світових хітів різних часів, інструментальні та авторські твори, роблять музичні шаржі та мікси традиційних народних мотивів з сучасними танцювальними композиціями.

Як виникла ідея цього проекту?

Створенням несхожої на жодну з існуючих, оригінальної, креативної групи у 2010 році відомий бандурист, композитор, виконавець, лауреат багатьох конкурсів, до того ж півфіналіст телевізійного шоу «Україна має талант-2» Ярослав Джусь вирішив продемонструвати, що в українському музичному просторі є місце для унікального, якісного продукту, створеного завдяки справжньому народному музичному інструменту – бандурі.

Ярослав Джусь зібрав в один колектив хлопців, які разом навчались у Стрітівській школі кобзарського мистецтва, де опановували бандуру, які так само, як і він любили цей старовинний інструмент і бажали, аби до цієї любові долучилось якомога більша кількість людей не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Крім засновника до гурту також входять Юрій Миронець, Володимир Вікарчук, Данило Носко, Ярослав Великий та Сергій Потієнко. Всі вони різні, неповторні і зовні, і по тембру голосу, і по характеру, і по образу. Хлопці відносять себе до різних сучасних субкультур, отже і музичні вподобання у них інколи суттєво відрізняються.

Вихідці з різних куточків України (Житомирська, Рівненська, Донецька, Київська, Кіровоградська області) сьогодні всі вони живуть в Києві, тут навчаються і працюють.

Вперше колектив «Шпилясті кобзарі» з’явився на українському телебаченні у 2011 році в третьому сезоні шоу «Україна має талант» і одразу увійшли до півфіналу, опинившись серед п’ятдесяти найкращих виконавців.

А потім вони з успіхом підкорювали серця слухачів в Німеччині, Узбекистані, Росії. Виступати за кордоном запрошують українці, які там мешкають. Хлопці радо погоджуються, але затримуватись там не збираються – любов до рідної землі у них у крові. Вони й розмовляють виключно українською.

Популяризація бандури

Для переважної більшості поціновувачів української музики бандура, насамперед, асоціюється з журливими піснями у виконанні сивочолих музик. Тому поява молодих гарних юнаків з бандурами, які професійно і віртуозно володіють інструментами, з чистим гармонійним багатоголоссям та незвичним грайливим виконанням спочатку неабияк здивувала, але при цьому просто не могла залишитись непомітною та не зацікавити.

Бандури, на яких грають юнаки, не зовсім традиційні, це сучасні концертні інструменти. Такі раніше звучали на українській сцені, але їх використовували виключно для супроводу народних або класичних творів. «Шпилясті» першими вирішили, що бандура може бути популярною у молодіжному середовищі. А прикрасивши свої інструменти різнокольоровими світлодіодами, зацікавили ними ще й дітей.

Музиканти впевнені, що далеко не всі можливості бандури відомі слухачам, адже цей неповторний інструмент своїм чарівним звуком здатний підкорити будь-яке серце.

Кобзарське шоу

«Шпилясті кобзарі» – це проект, розрахований на різноманітну аудиторію. Репертуар, який обрали для себе юнаки, цікавий, оригінальний і аналогу йому немає.

Музиканти одразу вирішили відійти від звичних сумних творів під бандуру, замінивши їх на нестандартні варіації веселих та журливих українських народних пісень, поєднавши їх з відомими світовими композиціями. І все це під бандуру. Ось таке подання народного здобутку у новому сучасному звучанні.

Як вам, наприклад, знайома всім українська пісня «Ой, у вишневому саду» у звичній для всіх народній манері, яка раптом починає звучати під рок-н-рольну мелодію чи під хіти сімдесятих: італійців Ricchi е Poveri або французького співака Джо Дассена, а потім під музику з фільму «Генерали піщаних кар’єрів»? А коломийка в стилі R&B? Несподівано і цікаво одночасно. І так з кожною піснею, перетворюючи знайоме на неповторне та колоритне.

Крім виконання народних пісень хлопці також інтерпретують сучасні українські естрадні пісні, роблять джазові імпровізації, грають саундтреки до фільмів, звучать у їх виконанні і важкий рок, і електронна музика.

Під час виступів «Шпилясті кобзарі» не тільки гарно співають та неперевершено грають на бандурі, а ще поводяться як справжні артисти з гарним почуттям гумору.

Сьогодні гурт дуже відомий і популярний в Україні. Він бере участь у різноманітних святкових заходах, концертах, музичних фестивалях, куди їх радо запрошують і з захопленням сприймають. Хлопці часті гості благодійних заходів, із задоволенням виступають у навчальних закладах. А коли є час, юнаки, як колись робили справжні кобзарі, виходять «в люди» – грають на Хрещатику.

А ще хлопці вірять, що дуже скоро, завдяки їх музиці, підросте нове покоління бандуристів, а справжній український народний інструмент обов’язково знайде гідне місце у світовій культурі так само, як відродився і запанував у своїй рідній Україні.