Роль і значення весільного рушника

Рушник древній атрибут, що дійшов до нас з далекого язичницького минулого і використовуваний в різних побутових обрядах ідо нині. З незапам'ятних часів хлібом-сіллю на гарному рушнику зустрічали почесних і дорогих гостей, з його допомогою підкреслюють шанобливе ставлення до ікон в більшості старих сільських хат, використовують при хрещенні, під час сватання і вінчання молодят, проводжають в далекі подорожі і в останній земний шлях.

Значення поняття «рушник»

Під даним терміном розуміють прямокутний відріз тканини, виготовлений з волокон коноплі або льону, і прикрашеного багатим вишуканим візерунком. Малюнок на рушник наносять по-різному: або тчуть при виготовленні тканини, або вишивають по готовому полотну. Етнографи вважають, що назва «рушник» походить від українського слова «рушати», тобто вирушати в дорогу. Тому, напевно, він формою нагадує дорогу. Інші дослідники відстоюють думку, що дана назва походить від основи слова «руш», тобто ламати, руйнувати. Обґрунтовують таке твердження відсутністю інструментів у стародавніх українців, адже в той час ножиці ще не винайшли, а відміряний шматок полотна відривали вручну.

Розміри рушників в більшості випадків були приблизно рівні: 35 - 40 см - в ширину і 1,5 - 5 м в довжину, що залежало від призначення виробу. Прикрашалися рушники не тільки багатою і красивою вишивкою, а й тасьмою, стрічками, в'язаним або плетеним мереживом.

Рушники вважалися візитною карткою господині дому: чим більше їх було в домі і чим вишуканішими на них були візерунки, настільки працьовитою вважали жінку та її дочок.

Весільні обряди і рушники

У глибоку давнину з'явився звичай готувати до весілля рушники і наряд для нареченої. Причому згідно з існуючими в ті часи правилам робила вона це власними руками і тільки в силу певних обставин вдавалася до допомоги жінок, але тільки своєї родини. Набагато пізніше з поділом суспільства на бідних і багатих, почали наймати за плату вишивальниць, які допомагали у виготовленні нарядів і рушників. Кількість приготованих до весілля рушників іноді досягала майже не півсотні, однак орнаментальні мотиви та символіку зображень передавали від покоління до покоління, свято шануючи та оберігаючи сімейні секрети. У наш час все значно спростилося, а кількість рушників на багато зменшилася: один використовують при заручинах (для перев'язування рук), інший необхідний у РАГСі чи церкви при реєстрації шлюбу чи вінчанні, третій - для весільного короваю, ще один під Євангеліє і для ікон.

Найголовнішим рушником на весіллі вважається рушник під ноги. Існує повір'я, хто з молодих першим станемо на рушник, той і буде в домі головним.

Для такого рушника переважніше узор з геометричним або рослинним орнаментом. Ні в якому разі не можна було зображати на такому рушнику символічні знаки молодих: пару лебедів або голубів, пари кілець або квітів, оскільки вважалося, що все хороше в своєму сімейному житті вони самі ж і затопчуть.

Найбільший і красивий на весіллі рушник «рукобітний». Цей рушник дівчина вишивала власноруч, не вдаючись до допомоги інших, а під час сватання матір подавала нареченому в знак схвалення і згоди на укладення шлюбу. Так само на весіллі навхрест перев'язували свідків. Зараз в спрощеній формі використовують для цього стрічки.

У РАГСі чи церкви перев'язують руки молодят союзним рушником. Цей обряд позначає сімейне щастя, міцні узи, єднання. Для таких рушників характерне використання білого і червоного кольорів, іноді для контрасту додавався чорний. Обмежень у виборі візерунка не було, можна використовувати різні орнаменти, картини, додавати написи і побажання.

Для весільного короваю вишивали спеціальний рушник - хлібосольний. З ним батьки нареченого зустрічали молоду пару після укладення шлюбу. На цьому рушнику можна зображати пару лебедів, голубів або жайворонків, весільні кільця, з боків рослинний орнамент, що символізує добробут і процвітання молодої сім'ї.

Завдяки існуючі традиції: благословляти молодих, є особливий вид рушників - «божнік». Ними прикрашають спеціальні кути в домі, обрамляючи розміщені у них ікони. На них як правило вишивали рослинні орнаменти, а приступаючи до роботи вимовляли молитву. За зображеному візерунку можна було визначити кому з молодих належав рушник. На жіночих - вишивали гілки калини, троянди; на чоловічих - дубове листя і виноград.

Значення символів орнаментів весільних рушників

Перед тим як купити або самостійно виготовити рушник, необхідно знати сенс зображуваних на ньому символів.

Калина. Стародавнє слов'янське символ, який і зараз символізує Україну. За твердженнями багатьох вчених походить від слов'янського «коло» - яке означало Сонце. Символізує у весільній тематиці красу жінки, її силу і здоров'я. Оскільки ягоди калини мають яскраво червоний колір, вони вважаються символом безсмертя роду.

Виноград - символ плодючості і багатства, тобто побажання молодій сім'ї мати багато дітей, як ягід у виноградній гроні.

Мальва. Жіночий знак, що втілює красу, юність.

Лілія. Уособлює жіноче начало, цнотливість, чарівність і чистоту. Раніше її зображували таким чином, що якщо перевернути квітку можна побачити двох птахів, що сидять поруч - древній символ любові. Іноді над нею вишивали троянди, що символізувало родючість.

Троянда. Символізує сонце, безперервне рух, відродження Найбільш часто використовується при оздобленні виробів вишивкою.

Маки. Такі квіти на весільних рушниках зустрічаються вкрай рідко. Вишивали їх в сім'ях, де були загиблі в битвах воїни. і не дивлячись на символ багатства і нев'янучої жіночої краси, це обітниця молодят про продовження свого роду перед полеглим на полі брані родичами.

Дуб. Віддавна священне для українців дерево, символ чоловічої енергії і сили. Найчастіше він зображувався на рушнику нареченого, жолуді перепліталися з гілками калини, що вказувало на поєднання чоловічого і жіночого начал.

Шишки хмелю. Значення зображення хмелю аналогічне зображенню виноградних грон, символ молодості, любові, продовження роду.

Пара голубів або інших птахів - символізує сім'ю і любов. Крім того голуби символізують мир, але на весільних рушниках вони повинні дивитися один на одного або схилити один до одного голови. Пара вишитих птахів, з головами повернутими у протилежні сторони призначалася для відмови небажаному нареченому.

Півень. Символ здоров'я, багатства, щастя, працьовитості.

Павичі. Інше існуюча їх назва жар-птиці - символ сімейного щастя, птахи сонця. Дане зображення символізує джерело невичерпної енергії, безперервного розвитку та вдосконалення, створення нової сім'ї. Птахи в дзьобах можуть тримати гілочку калини, а вгорі над головами - може сяяти весільний вінець.

Зозуля і соловей. Це символи перед весільних рудників, які вказують на незаміжніх дівчат і не одружених парубків.

Дерево роду. Виконувалося обов'язково нитками червоного кольору, мало вигляд рослини з великими розлогими гілками на яких цвіли квіти і сиділи птахи. Служив оберегом і вказував на міцний зв'язок різних поколінь, продовження роду, щастя в родині. Застосовувався такий рушник при хрещенні дитини.

Крім цих символів на весільних рушниках зображали зірки, сонце, геометричні та рослинні візерунки. Вінчальні рушники в основному виготовлялися двосторонніми, зображення на них розташовували симетрично. Великою вдачею вважалося стояти при одруженні на старовинному рушнику предків, які в шлюбі прожили довге і щасливе життя.

Кращим днем для вишивання весільного рушника вважали четвер. Перед початком роботи дівчині необхідно було дотриматися певного ритуалу: витримати піст, помолитися перед початком роботи і обов'язково вимити руки.

Працювати можна було лише з хорошими думами і думками, ні в якому разі в цей час не можна було злитися або сердитися на кого-небудь, оскільки вважалося, що ця негативна енергія передасться і збережеться на виконаній роботі

Зараз, готуючись до весілля, найчастіше рушники просто купуються в магазинах, проте, знати головні символи на них та їх значення не буде нікому зайвим.

Зверніть увагу, в нашому магазині можна купити рушник, виконаний згідно уркаїнських традицій. Здійснюємо доставку по Києву та всій Україні.