Різдвяні листівки України кінця XIX століття

Традиція вітати зі святами за допомогою листівки з’явилася ще в давньому Китаї, більше тисячі років тому.

В ті часи, якщо людина хотіла привітати когось, але, не застала господаря вдома, під дверми залишали щось на зразок особистої візитівки, дописавши на зворотній стороні вітання й побажання.

Привітання зі святом першою художньою листівкою датують 1794 роком. Тільки-но уявіть 227 років тому!

Листівку намалював англійський художник Добсон, зобразивши на ній щасливу родину біля ялинки та зимовий пейзаж. Тоді він не надав особливого значення цьому винаходу, а просто мав на думці поздоровити незвичним способом свого друга.

Перша у світі листівка створена промисловим способом з’явилася напередодні 1843 року.

Саме в ті часи цей спосіб привітання набирав популярність в Англії, тож ідея нажала теж англійцеві – художнику-проектувальнику Генрі Коулу.

Через велику зайнятість той не мав часу аби писати довгі вітальні листи та попросив аби його друг намалював свою сім’ю за різдвяною вечерею.

Окрім малюнку на листівці ще була фраза «Веселого Різдва та щасливого Нового року!», яка використовується в привітаннях і по сьогодні.

В Україні Різдвяні листівки з’явилися у великому об’ємі наприкінці 19 ст., з появою у поштовому обігу ілюстрованих поштівок.

Для тогочасних листівок використовували найрізноманітніші сюжети: різдвяні символи, портрети відомих українських постатей, дітей, колядників, тварин, янголят, новорічні прикраси, національні орнаменти і, звичайно, святого Миколая.

А до створення ілюстрацій видавці залучали найвідоміших митців свого часу.

Серед тих, чию творчість не оминув цей пласт культури були: Василь Дядинюк, Осип Курилас, Олена Кульчицька, Едвард Козак, Антін Манастирський, Святослав Гординський, Юліан Крайківський, Ярослав Пстрак та багато інших.

Листівки були найрізноманітнішими.

Від гігантських до зовсім мініатюрних, з матерії, з дерева, ароматні та музичні.

Для їхнього зберігання згодом почали випускати спеціальні альбоми.

А самими листівками прикрашали оселю, щоденники та шкатулки.

Цей період філокартисти (ті, хто захоплюється колекціонуванням й вивчення поштових марок та ілюстрованих листівок) назвали «золотим» століттям листівок.

В ті часи листівка відправлена поштою сприймалася як знак прихильності та особливої уваги та була подарунком унікальної художньої мініатюри.

Її унікальність зумовлювалася тим, що на зворотному боці було персоналізоване привітання написане від руки.

Попри те, що традиція посилати привітання відходить у минуле, а точніше видозмінюється, прийнявши електронний вигляд привітань у месенджерах, ідея фізичної різдвяної листівки виявилась настільки вдалою, що нею користуються і по сьогоднішній день.

А отримувати такі листівки, як і багато років тому, особливо приємно й зворушливо.