9 найвідоміших світові українських дитячих книжок

У цій добірці до Міжнародного дня письменника ми розглянемо 10 найвідоміших світові дитячих книжок, що видано в Україні впродовж останніх років.

Українська дитяча література лише нещодавно почала звертати на себе увагу світової спільноти. Широкий світ побачили переклади іноземними мовами книжок, що з’явилися у міжнародних каталогах, таких як «Білі круки» (The White Ravens), у почесних списках літературної премії Ганса Крістіана Андерсен. Завдяки участі видавців у Міжнародній книжковій виставці у Болонії та перемогам в авторитетних преміях, деякі дитячі книжки українських письменників отримали шалений успіх у закордонних читачів.

«Рукавичка»

Відома народна казка «Рукавичка», видавництва «Навчальна книга – Богдан», 2011 року, з ілюстраціями Романи Романишин та Андрія Лесіва посіла перше місце у нашому ТОПі.

У 2011 році ця книжка перемогла у конкурсі Міжнародного бієнале ілюстрації у Братиславі «ВІВ 2011». А вже навесні 2012 року «Рукавичка», оформлена львівською творчою студією «Аґрафка» з’явилася у вже згаданому каталозі «Білі круки». Таким чином імена художників Романи Романишин та Андрія Лесіва навіки закарбувалися у списках митців, що створюють найкращі дитячі книжки у світі.

«Рукавичка» – експеримент «Аґрафки» у сфері дитячої книги. Це книжка-гра, інтерактивна забавка, котру достойно оцінили мюнхенські бібліотекарі. Взявши класичний та загальновідомий текст української народної казки, художники поселили його у справжню хутряну рукавичку. Всі герої стали мешканцями окремих «квартир» – хтось опинився посеред долоньки, хтось у пальці тощо. Романа та Андрій додали до книжки рукавичку-розмальовку, пристосувавши таким чином видання до сучасного дитячого світосприйняття. Адже маленьким читачам сьогодні вже замало традиційних ілюстрацій до відомої казки.

Малюнки у «Рукавичці» дещо схематичні, що властиве художникам, кольорова гама стримана, деталі та шрифти пророблені ретельно, – усе це й створює якісну та сучасну дитячу книгу.

Також видавництво запропонувало англомовну версію «Рукавички», виконану Оксаною Лущевською та Майклом Найданом.

«Казка про Старого Лева»

На другому щаблі розмістилася «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки, видана у 2011 році львівським «Видавництвом Старого Лева».

Ця книга потрапила до «Білих круків» водночас з «Рукавичкою». Мар’яна Савка створила віршовану легенду про Лева-казкаря, що живе «у місті, що зветься по-княжому Львів», п’є галицьку каву та пише казки на друкарській машинці, приймаючи у себе гостей з екзотичних місцин – слона, жирафа та крокодила. Сама книга вийшла такою собі спробою міфологізувати для дітей старовинну «культурну столицю» України. До речі, такою ж легендою й живиться саме видавництво.

Завдяки рефрену казка легко запам’ятовується, що лише допомагає їй поширюватися серед дітлахів. Неабиякого настрою книзі додали ілюстрації талановитого майстра Володимира Штанка, котрий відомий своєю інтерпретацією «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя, що потрапила до «Почесного списку ілюстраторів» міжнародного журі літературної премії імені Г.Х. Андерсена.

«Вісім днів із життя Бурундука»

Третім у нашому списку прямує Іван Андрусяк з книгою «Вісім днів із життя Бурундука», проілюстрованою Ганною Осадко та виданою у 2012 році видавництвом «Грані-Т».

Також потрапивши до «Білих круків» у 2013 році, ця бешкетна повість Івана Андрусяка з малюнками Ганни Осадко одразу завоювала чимало прихильників. «Вісім днів із життя Бурундука» – психологічна повість про семикласника Івана Боднарука, у котрій з’єдналися і перше кохання, і проблеми з вивченням точних наук, і підліткові комплекси, і, навіть, спроба виростити «кишенькового» чортика для втілення своїх бажань. Жвава й дотепна мова та стильні чорно-білі ілюстрації створюють враження, ніби читач гортає справжнісінький дитячий щоденник накшталт відомого «Щоденника слабака» Грега Геффлі. Певно, саме таке трендове оформлення й справило враження на мюнхенських бібліотекарів, котрі включили «Вісім днів із життя Бурундука» до каталогу.

Продовженням історії стало видання про пригоди майже дорослого Івася – «Закоханий Бурундук», котре побачило світ у 2015 році.

«Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко»

Видана у 2012 році видавництвом «Навчальна книга – Богдан», «Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко» також потрапила до «Білих круків» й на четверту сходинку нашої добірки. Це й не дивно, адже й у цьому бестселері ілюстрації виконано «Аґрафкою» – Романою Романишин та Андрієм Лесівим.

Свіжий погляд на нестаріючу класику української народної творчості знову перехопив подих читачам. Стильний, оригінальний та гумористичний дизайн книжки-гри «Ріпки» вражає: книга-«ріпка» виймається з картонної коробки-«землі». А вставка з сантиметровою стрічкою допоможе дитині уявити фантастичні розміри тієї городини, що її не спромоглася витягти ціла родина. Наприкінці казки розташувався словничок незрозумілої (архаїчної) лексики, адже авторами використано переказ саме Івана Франка. А на сайті видавця можна знайти англомовну версію книжки.

«Віршів повна рукавичка»

П’яте місце посідає Василь Голобородько з книжкою «Віршів повна рукавичка», котра проілюстрована Інгою Леві та видана у 2010 році видавництвом «Грані-Т».

Книжка складається з дитячих верлібрів Василя Голобородька та оздоблена стриманими й лаконічними ілюстраціями Інги Леві «Віршів повна рукавичка» також увійшла до каталогу The White Ravens у Мюнхені.

Для маленьких українських читачів ілюстрації книжки досить незвичні: на противагу яскравій мультиплікації, художниця зосередилася на стриманих та пастельних малюнках кольоровими олівцями. Утім, саме така техніка якнайкраще підходить до вільних, багатих на метафори, верлібрів та не заполонює собою простір для фантазії читача. Легкі та повітряні ілюстрації дещо нагадують дитячі малюнки, а самі вірші – логіку дитячого мислення та їх мовлення.

До речі, Оксана Забужко вважає саме цього автора таким, що заслуговує на Нобелівську премію з літератури і, звичайно ж на переклади багатьма мовами.

«Зірки і макові зернята»

З цією книгою Романа Романишин та Андрій Лесів дебютували у якості авторів. 2014 року «Видавництво Старого Лева» подарувало світові насолоду споглядати не лише неперевершені ілюстрації від творчої студії «Аґрафка», а й знайомитися з філософією «маленьких кроків», втіленою у тексті авторами.

І хоч деякі літературні критики закидають маленькому творові брак «письменницького хисту», це не завадило книжці отримати престижну відзнаку премії BolognaRagazzi та стати популярною в світі. Так, дещо видозмінений твір видано у Франції, Кореї, Аргентині. А англомовна версія доступна для купівлі на Amazon.

Історія Романи та Андрія розповідає про маленьку дівчинку Дору та про те, що не варто боятися складних завдань, адже їх можна опанувати поступово, починаючи з простих кроків.

«Лісова пісня»

Цілком неочікувано зустріти у цьому переліку таку недитячу письменницю з недитячим твором. Адже не дивлячись на те, що творчість Лесі Українки входить до шкільної програми, її, безперечно, високохудожні твори дітям не цікаві.

Втім, сучасне видання з незвичними ілюстраціями Поліни Дорошенко творить чудеса: воно вносить зміни у сприйняття творів Лариси Косач та змушує прочитати принаймні одну книжку.

Нетипові для української класики ілюстрації молодої й талановитої художниці належним чином оцінили й мюнхенські бібліотекарі, додавши книгу видавництва «Основи» (2014 р.) до каталогу «Білі круки» того ж 2014 року.

«Хто зробить сніг»

Ще один шедевр 2013 року від «Видавництва Старого Лева», що вже майже очікувано потрапив до «Білих круків», а також зібрав майже всі можливі нагороди у царині дитячої літератури: «Дитяча книга року ВВС», «ЛітАкцент року».

Авторами чудової книжки є подружжя Мар’яни та Тараса Прохаськів. У повісті «Хто зробить сніг» йдеться про життя великої сім’ї кротів, любов, взаємопоміч, вічні цінності та відкритість до світу. Головна ідея твору – спокійна розповідь про життя, яким воно є та яким має бути у люблячій родині, оповита метафоричними, тендітними та зворушливими ілюстраціями Мар’яни Прохасько. Приємно, що мама у цій родині не обмежена принизливою роллю домогосподарки, а знаходить час та волю й на гру на контрабасі, й на забавки з малечею, й на вивчення іноземних мов, й на стрибки на батуті. Хоч це і не є головною темою та ідеєю повісті.

Виданням вже зацікавилися корейці, що зробили переклад твору та латвійц. Прохаськи ж тим часом написали другу частину трилогії, що отримала назву «Куди зникло море» (2014 р.) та третю – «Як зрозуміти козу» (2015 р.)

«Війна, що змінила Рондо»

Романа Романишин, Андрій Лесів, "Війна, що змінила Рондо" ("Видавництво Старого Лева", 2015)

Українські автори знову опинилися серед відзначених премією Міжнародної виставки в Болонії у 2015 році. І знову це заслуга творчої студії "Аґрафка" і ще, можливо, в дечому – результат того, що від весни 2014-го слова "Україна" та "війна" все частіше почали з’являтися в заголовках світових новин.

"Війна, що змінила Рондо" лежить на межі між метафоричною книжкою-картинкою для дітей та ілюстрованою притчею для дорослих. Художники взялися за непросту справу – розповісти дітям про війну, та ще й, вочевидь, по свіжих слідах.

Дія відбувається в ідеалізованому містечку Рондо, де всі живуть у злагоді й піклуються про співочі квіти. Перед нами троє друзів-алегорій – Данко, Зірка і Фабіян. Одного дня в місто приходить війна, що "торкнулася кожного" (війну художники зобразили у вигляді величезної безликої руки, що несе смертоносну зброю).

Фінал оптимістичний: рятують місто любов, спільна праця й співи (тут слід вочевидь відчитувати натяк на події Революції гідності: мешканці Рондо співають гімн). Головне у книжці – розуміння того, що війни не минають безслідно (місто, як і його жителі, все життя нестиме на собі рани-спогади).

Найпершою права на "Війну, що змінила Рондо" придбала Словаччина, незабаром книжка вийде друком також у Південній Кореї, Франції та Китаї.