25 історичних битв за Україну про які треба завжди пам’ятати

Миролюбний та працьовитий народ України змушений віками доводити своє право на незалежне існування та розвиток. Історія зберігає превелику кількість фактів про різні силові протистояння нашого народу з загарбниками. І хай не всі вони закінчувалися перемогами та позитивними змінами для нації в цілому, однак кожна з цих битв загартовувала та укріплювала національну свідомість та ментальність, роблячи українців справжніми патріотами та дітьми своєї батьківщини.

Комусь цей список може здатися субєктивним, однак деякі історичні події практично не можливо звести до конкретних дат та битв. Деякі з них можна лиш умовно назвати боями за Україну, але тим не менш кожна з цих подій залишила глибокий слід та задавали напрям для подальшого історичного розвитку.

1. Битва на Cиніх водах 1362 року

Історичні джерела розповідають що з 24вересня по 25 грудня 1362 року відбулися події які допомогли звільнити українські землі віт татаро-монгольського ярма. В ті часи частина сучасної України знаходилася під правлінням литовської держави, а Київське князівство та сучасне Поділля під гнітом татар, які захопили ці території в середині 13 століття. Вчені вважають саме перемога русько-литовського війська в цій битві підірвала беззаперечну могутність Золотої орди.

2. Облога Калузького посаду, 1618 рік

В листопаді-грудні 1618 року, в ході польско-московської війни, запорозьке військо під проводом Петра Сагайдачного здійснили атаку на Калузький посад, результат якої посприяв підписанню угоди про перемир’я на умова продиктованими Реч Посполитою. Військо Сагайдачного приймало участь в тих подіях на стороні Польщі. Головні умови Сагайдачного для пристаня на бік Речі Посполитої були: розширення козацьких територій, збільшення чисельності козацького війська, зняття заборони та обмежень на православну віру та визнання Польщею адміністративної та судової автономії Війська Запорозького. Ще одним з факторів прийняти одну зі сторін була й необхідність маневрувати між Османською імперією, Московським царством та Річчю Посполитою. Тогочасні події стали гарним моментом для демонстрації сили та міцності українського козацтва. В результаті король та сейм Польщі частково задовольнили вимоги козаків. Загалом після цих подій запорожці отримали гарну винагороду, гетьманський полк розмістився в Києві, а сам Петро Сагайдачний прийняв титул «гетьмана України» та став керувати тими територіями України які вважали себе козацькими.

3. Битва під Жовтими водами, 1648 рік

В ході повстання під проводом Богдана Хмельницького на весні 1648 року відбулася історична битва під Жовтими водами, яка ознаменувалася перемогою козацького війська в союзі з татарами на польською армією. В ході цієї битві реєстрові козаки, які перебували на службі Реч Посполитої, перейшли на бік Хмельницького. Перемога під Жовтими водами дала надію на вихід України з під впливу Польщі.

4. Корсунська битва, травень 1648 року

Після перемоги під Жовтими водами військо Хмельницького вирушило до Корсуня, де якраз розташовувалися частини польських коронних гетьманів Потоцького та Калиновського. В ході цієї битви польське військо було практично повністю розгромлене, а на території України розпочалося одне з найвідоміших національно-визвольних повстань – національно-визвольний рух проти Реч Посполитої під проводом Богдана Хмельницького.

5. Битва під Берестечком, 1651 рік

У червні 1651 року, під містом Берестечко, відбулася ще одна битва під проводом гетьмана Хмельницького, однак вона скінчилася поразкою, на відміну від попередніх. В результаті тих подій Хмельницький змушений був підписати «Білоцерківський мир». За цим дискимінаційним документом Гетьманщина ( козацька територія) зменшувалася з 16 полків, до 1 Київського воєводства, кількість реєстрового козацтва скорочувалася в двічі, польська шляхта повертала назад всі свої володіння на території України, а селяни повинні були знову повертатися на панщину. В ході тих подій політичний вплив та авторитет Хмельницького стрімко впав. Тож в результаті збіг обставин що склалися змусили його прийняти рішення про перехід Гетьманщини під Російське царство.

6. Битва під Підгайцями у жовтні 1667 року

Осінь 1667 року позбавила правобережну та лівобережну України можливості об’єднатися. Сталося це вході поразки козацького війська під проводом Петра Дорошенка та підписання ним мирної угоди, яка визначає права Реч Посполитої на правобережну частину України, позбавляючи її будь-якої автономності, самостійності та геополітичного значення в цілому.

7. Полтавська битва Івана Мазепи, літо 1709 року

Підчас Північної війни гетьман іван Мазепа спробував вивести лівобережну частину України з під влади Російського царства, уклавши угоду з королем Швеції в 1707 році. Однак в ході бойових дій влітку 1709 року шведські війська під Полтавою були практично повністю розгромлені. Саме ця битва стала переломною в ході тієї війни. Військова могутність шведської корони була підірвана і перемога таки дістається Росії. Участь же Мазепи та його війська на стороні шведського короля стають причиною для розформування та скасування запорізького війська та інститутів адміністративно-територіального устрою Гетьманщини. Контроль та управляння над цими територіями тепер остаточно переходив до Малоросійської колегії.

8. Бій на Маківкі , 1915 рік

На весні 1915 року в ході наступальної операції німецько-австрійських військ, названої Горлицьким проривом, відбувся найбільший та найкривавіший бій Українських січових стрільців, які приймали участь у протистоянні на боці Австро-Угорщини, проти армії царської Росії. В подальшому січові стрільці приймали участь у п’ятій Галицькій битві, «наступі Керенського», де втратили більшу частину своїх бійців. Загалом січові стрільці під час подій Першої світової війни приймали участь на боці різних строн, як австрійської так і російської. Однак це українське військо ве формування потребує окремої уваги, оскільки їх діяльність та традиції мали великий вплив на формування сучасної української армії, її форми, музики та термінології. Це були перші в історії воєнні формуванні які відбиралися за національною ознакою. З розпадам Австро-Угорської імперії українські Січові стрільці стали основою Галицької армії, яка в подальшому захищала Західно-Українську народну Республіку від посягань Польщі. Таж частина Січових стрільців, яку взяли в полон російські війська в 1917 проці сформували Галицько-Буковинський куринь, який в подальшому став основою для формування армії Української народної Республіки.

9. Бій під Крутами

Січень 1918 року приніс в історію розвитку української державності одну з героїчних сторінок – бій близь села Крути. Саме тут на залізничній станції розгорнулося криваве протистояння між загонами радянської армії та молодими захисниками української держави, які намагалися за будь якої ціни зупинити просування армії на Київ. І хоч ця битва практично ніяк не відобразилася на подальшій військовій кампанії та боротьбі за українську незалежність та ідентичність, яка тривала до 1921 року, все ж молоді студенти, гімназисти та юнкери зробили все можливе аби зупинити ворога, повністю руйнуючи за собою шлях та мости. За свідченнями істориків та дослідників після цього кривавого бою радянська армія була паралізована на 4 дні.

10. Захоплення Чорноморського флоту у квітні 1918 року

У квітні 1918 року вході Кримської операції армії Української Народної Республіки проти більшовицької влади вдалося захопити чорноморський флот, підняти український прапор в Севастополі, заявивши тим самим на своє право на існування у вигляді самостійної держави. Цікаво але УНР була готова прийняти Крим у свій склад на умовах автономії.

11. Повстання у Львові або Листопадовий переворот 1918 року

У листопаді 1918 року в Львові відбулося українське повстання, метою якого було встановлення української влади. Організовано було цей ппереворот Української Національною Радою та силами Січових стрільців. Результатом Листопадового перевороту стало створення Західної-Української Народної Республіки.

12. Чортківський наступ у червні 1919 року

В червні 1919 року відбулася наступальна операція Української Галицької Армії, який став однією з найяскравіших сторінок Україно-польської війни 1918-19 років. 25 тисячне українське військо змогло відтіснити стотисячну армію Польщі по всій лінії розмежування, однак відсутність матеріально-технічного забезпечення та інші несприятливі зовнішні фактори все ж дозволили противнику отримати перемогу.

13. Взяття Києва військами Директорії та відновлення УНР, грудень 1918 року

1918 рік ознаменувався розгоном Центральної Ради та переданням влади Павлу Скоропадському, якого проголосили гетьманом. В той час УНР перейменували Українську державу. Однак вже в восени того ж 18 року колишні діячі ЦР створили Директорію УНР та почали свою боротьбу з гетьманом Скоропадським. 14 грудня 1918 року військам Директорії вдалося зайняти Київ та відновити УНР. Паралельно з відновленням УНР , під фактичним керівництвом Симона Петлюри, вдається встановити тісні зв’язки з ЗУНР. Так 1 грудня представники Директорії підписали ЗУНР попередню угоду про об’єднання українських республік в єдину державу. А вже 22 січні 1919 року відбулося підписання Акту злуки, про об’єднання УНР з ЗУНР на федеративних засадах.

14. Квітень 1920 року – бій за Вознесенськ

15 квітня 1920 року в ході Першого зимового походу УНР відбувся бій за Вознесенськ, вході якого вдалося захопити стратегічно важливу вузлову залізничну стацію. Загалом історики та дослідники вважають цей перший похід однієї з найгероїчніших сторінок в національно-визвольному протистоянні України в 1917-20 роках. Окрім перемоги, цей похід прискорив ліквідацію армії Денікіна і як наслідок повну дискредитацію «білого руху». Населення з радістю зустрічало свої війська та українську владу. Ці події сколихнули підняття національної свідомості українців та змусило більшовицьку владу змінювати тактику щодо України, послаблюючи тиск на все українське.

15. бій біля с. Базар, Волинь у листопаді 1921 року

В ході Другого зимового походу Волинської армії УНР бій біля с. Базар закінчився поразкою. Загалом цей похід був більше актом відчаю та героїзму. Командування армії УНР планувало надати допомогу партизанському руху, який мав перешкодити вивозу продовольства з території України і тим самим запобігти голоду. Саме на зиму 1921-22 років випав перший голод на Україні спровокований політикою «воєнного комунізму», а фактично розграбленням сіл згідно «продрозверстки». Найважливішим завданням цієї операції було підняття всенародного повстання та повне повалення більшовицької влади. Другий зимовий похід став останньою військовою спробою здобути незалежність, яка, нажаль скінчилася поразкою.

16. Героїчна битва за Дніпро у 1943 році

Ця битва стала однієї з найбільш героїчних на найбільших битв в світовій історії. В цьому протистоянні брало участь близько 4 мільйонів осіб з обох сторін, лінія фронту розтягнулася на 750 кілометрів. В ході цього важкого чотиримісячного протистояння практично вся лівобережна частина України була звільнена від окупації військами фашистської Німеччини, було звільнено Київ та захоплено ряд стратегічних плацдармів.

Хтось звісно може зауважити що у військових діях Другої світової війни брали не лише українці, однак наші співвітчизники воювали на всіх напрямках та фронтах та приймали участь в усіх битвах. Та й радянські генерали та маршали армій українського походження командували більшою частиною з 15 фронтів. З іншого ж боку СРСР протистояли загони ОУН під проводом Степана Бандери. Головна мета яких було проголошення незалежності української держави, але такі прагнення викликали невдоволення в німецьких союзників ОУН. І згодом Бандера та його соратники були заарештовані. Що спонукало переходити до підпільних методів боротьби за державність та незалежність. Також це спонукало до створення Української повстанської армії (УПА).

17. Бій на шосе Ковель-Брест у травні 1943 року

У травні 1943 року відбувся бій міх загоном «Помста Полісся» Української повстанської армії з німецькими військовими. В результаті цього бою була знищенна колонна німецько-фашистських війск та вбито обергрупенфюрера Віктора Лютце. Збройні загони УПА та ОУН(б) до другої половини 43 року змогли відбити та взяти під контроль більшу частину Полісся та Волині, німецька адміністрація в той час контролювала лиш великі населені пункти та ключові для постачання шляхи. Одним з ключових факторів такого успіху була популярність та розгалуженість підпільної діяльності Організації Українських Націоналістів серед населення, основаної на націоналістичних гаслах та прагненнях до незалежності. Німецька адміністрація у відповідь на діяльність ОУН-УПА проводили масові арешти та показові страти членів націоналістичних операцій.

18. Бій під Грубами у квітні 1944 року

21-25 квітня 1944 року відбувся один з численних боїв УПА проти радянської армії та партизанів, і хоча завершення битви було ознаменовано тактичною перемогою противника, однак українські повстанці змогли вийти з оточення. Загалом протистояння радянських військ та партизанів почалося ще у 1943 році, коли слідом за Поліссям та Волинню, почали створюватися загони УПА на Галичині. Першими на боротьбу з українськими повстанцями вирушили партизанські загони Сидора Ковпака. Більшовицька влада для знищення УПА спершу застосовували фронтальні бої та сутички, часто залучаючи до них загони військ НКВД. В 1945 році влаштували велику блокаду військами НКВД в більшості населених пунктів, з метою не допущення допомоги підпіллю населенням. Після закінчення Другої світової війни радянський уряд УРСР звертався до членів УПА з закликами скласти зброю в обмін на помилування, однак тих то приставав на ці заклики згодом судили та висилали до таборі. Смерть головного командира УПА Романа Шухевича у 1950 році, значно ослабило повстанську армію, однак виступи проти більшовицької влади продовжувалися аж до другої половини 50-х років.

19. 22 листопада 2004 року - Помаранчева Революція

22 листопада - перша ніч Помаранчевої революції, яка стала важливим моментом в історії української боротьбі за свою незалежність та свободу. Це вперше коли з кількох тисяч прихильників тогочасної опозиції, які лишилися чекати на оголошення результатів президентських виборів, мирний протест перетворився на багатомільйонний спротив в більшості регіонів країни. В ході народного протесту, 3 грудні Верховний суд розглянув питання про визначення переможця та ухвалив необхідність проведення другого туру виборів, за результатами яких перемогу отримав Віктор Ющенко. І хочя протестуючи побоювалися що влада використає силові методи для розгону, однак цього не сталося і Помаранчевий майдан, на щастя, пройшов мирно та без кровно.

20. Палаюча «Груша» або початок гарячої фази Революції гідності

Мирний протест у вигляді Євромайдану, який виник в знак невдоволення українців відмовою тогочасного президенту Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС. В результаті неадекватних дій влади та силових відомств (побиття студентів 30 листопада, неодноразові спроби розгону та прийняття злочинних законів) спровокували перехід мирного протесту в силове протистояння народу та влади. 19-24 січня 2014 року Майдан та вулиця Грушевського перетворилися на найгарячішу точку країни, в столиці запалали шини та відбулися масові зіткнення демонстрантів з «Беркутом». Силовики почали використовувати бойові набої саме в ці дні з’явилися перші жертви.

21. Розстріл Небесної сотні, 20 лютого 2014 року

20 лютого 2014 було днем коли український парламент мав розглядати можливі зміни до конституції, обурені мітингувальники прийшли під стіни Верховної Ради. Але підрозділи спецпризначенців зустріли протестуючих на розі вулиць Інституцької та Шовковичної водометами та газом, в той же час в Маріїнському парку активісти Євромайдану були атаковані так званими «тітушками» - представниками антиМайдану, спеціально привезеними до столиці командою Януковича для силової боротьби з опонентами. Представники силових структур протягом 18-19 січня намагалися штурмувати та відтісняти протестуючих з їх позицій. Але 20 лютого Майдан перейшов у наступ і повернув свої позиції, розширивши підконтрольну собі зону аж до урядового кварталу, нажаль все це відбувалося під зливою снайперських пострілів… В цей день трагічно загибло більше 100 осіб. А представники МВС вперше офіційно визнали факт використання вогнепальної зброї проти учасників Євромайдану.

22. Лютий 2014 – анексія Криму та початок російсько-української війни

23 лютого в Сімферополі пройшла акція проросійсько налаштованих партій біля будівлі Верховної Ради АР Крим. Силову підтримку цієї акції здійснювали бійці російського спецназу. Організатори акції оголосили про створення народних дружин, для «охорони миру і спокою на півострові». 27 лютого ставленик Кремля Сергій Аксьонов оголосив себе « головою Ради міністрів АР Крим» та відмовився визнавати законність влади Києва та попросив захисту й допомогу у Російської Федерації. У відповідь на такі заклики Аксьонова півострів наповнили так звані «зелені чоловічки» - військові без будь-яких розпізнавальних знаків. Саме ці «зелені чоловічки» почали захоплювати українські військові частини та кораблі військово-морського флоту України. В результаті таких неправомірних дій півострів став окупованим Росієї, а загарбницька агресія почала поширюватися материковою частиною України. Однак не встояли лише окремі частини Луганської та Донецької області, воєнні дії в яких, нажаль, відбуваються й до тепер.

23. Бої за Іловайськ та Іловайський котел, 6-7 серпня 2014 року

На початку серпня 2014 року в районі міста Іловайськ йшли запеклі бойові дії. В ході цих боїв українська армія змогла відвоювати частину міста, однак згодом сили збройних сил України та МВС були оточені бойовиками терористичної організації «ДНР» та російськими військовими, які підтримують терористів. І хоч в ході перемовин досягли домовленості про припинення вогню і надання можливості українській армії відступити, терористи відкрили вогонь по вигодячим з оточення бійцях українських ЗС. Наслідком Іловайського котла стали великі втрати в рядах українських військових.

24. Бої за Донецький аеропорт

Бої за контроль над стратегічно важливим об’єктом - Донецьким аеропортом розпочалися в квітні 2014 року. Ці запеклі бої порівнюють з обороною Сталінграду, а вояків які відстояли аеропорт називають не інакше як кіборги. Оборона донецького аеропорту тривала 242 дні й покинули його українські військові лиш в середині січня 2015 року. Відвід непереможних «кіборгів» з аеропорту був обумовлений лиш тим фактом що «бетон не витримав» всі споруди та злітні смуги були зруйновані вщент та перестали представляти будь яку стратегічну цінність та важливість.

25. Бої за Дебальцеве, лютий 2015 року

Після того як українські «кіборги» покинули повністю зруйнований Донецький аеропорт масштабні бойові дії поновилися вже в наприкінці січня 2015 року в районі міста Дебальцеве. Особливо запеклими вони стали на початку лютого 2014 року, після підписання Мінських угод про припинення вогню та встановлення перемир’я, яке постійно порушується представниками російсько-терористичних бандитських формувань. В середині лютого терористи «ДНР» та російські військові зайняли більшу частину міста. В наслідок цього українські військові змушені були відступити, аби вберегти місцеве населення та місто від знищення.