Десять незвичних українських напоїв.

Взагалі українських національних рецептів різноманітних напоїв, звичних та не дуже, безліч. По кожному можна написати невелику енциклопедію. Ми склали невеличку добірку напоїв, цікавих за складом та насичених за смаком, тонізуючих й таких заманливих.

Ягоданка

Коли саме виник вперше цей напій, чудово втамовуючий спрагу, невідомо. Але, як і все чудове, з‘явився випадково: хтось колись залив падалицю водою, після чого додав дріжджі, цукор – і ось він, тонізуючий напій! Схожий трошки на квас, він добре смакує в спекотні дні. Пізніше падалицю замінили на свіжі ягоди, тим самим удосконаливши рецепт.

Спосіб приготування: взяти 1 кілограм ягід чи фруктів (це може бути що завгодно, навіть груші, абрикоси, яблука), перебрати, скласти в посуд, емальований або скляний, залити літром холодної води. Воду краще прокип’ятити попередньо. Додати десь 15 грамів дріжджів. Щоб прискорити процес бродіння, посуд ліпше поставити в таке місце, де буде тепло і температура буде постійна. Залишити його на 4-5 днів, а потім розлити по пляшках, закоркувати або просто закупорити. Зберігати в прохолодному місці.

Споживати найліпше як аперитив, до обіду.

Варенуха

На лівому березі України цей напій відомий ще з 16 століття. До складу цього напою входить міцний алкоголь (самогон, горілка тощо), фрукти та прянощі.

Спосіб приготування: враховуючи, що рецептів цього напою дуже багато, важко назвати пропорційну кількість складників. Взагалі до рецепту входять сушені фрукти, все одно які саме. Вони укладаються у глиняний посуд, який доверху заливається горілкою. Смачніше буде, якщо додати ще ложку меду, гострий перець, навіть одного стручка буде достатньо, гвоздику, імбир - всього потрошку. Замість кришки зверху покривається посуд кіркою житнього хліба, краї якого змазуються тістом – це додасть герметичності. Далі треба поставити посуд в духовку на невеличкий вогонь, приблизно на 10-12 годин. Після цього процідити, можна через марлю – і пити можна гарячим або холодним, як більше буде до смаку.

Споживати на свята, але як матимете неспроможне бажання – будь-коли, воно того варте!

Спотикач

Чудовий смак, який ви отримаєте, винагородить вас за чекання: настоянка готується довгенько, тому доведеться деякий час тільки дивитись. Перша поява спотикача була у 18 столітті, і потім рецепт постійно доповнювався, удосконалювався і вже у 19 столітті набув найбільш яскравих смакових відтінків. В цілому спотикач – це настоянка на прянощах та на горілці.

Спосіб приготування: взяти половину чайної ложки кориці, змішати із столовою ложкою протертого мускатного горіху та ваніліну, все заливається літром горілки, на два тижні залишити, щоб напій настоявся. Потім суміш процідити, в рідину додати дві склянки цукру. Далі все ставиться на вогонь, причому рідину треба потроху, але постійно помішувати. При перших проявах кипіння – відразу виключити вогонь, накрити посуд кришкою, дати час, щоб він охолонув.

Споживати під час вечері або просто в приємній компанії друзів.

Узвар

Цей напій, по суті, є компот із сухофруктів. П’ють його прохолодним. Відрізняє його від компоту те, що зазвичай до нього додають мед, а також можна обійтися без варіння, дати настоятися – смак буде чудовий в обох випадках. Понад два століття узвар є традиційним напоєм на Різдво і на інші великі церковні свята.

Спосіб приготування: сухофрукти добре промити, залити водою, додати мед (можна замінити цукром), поставити посуд з напоєм на вогонь. Закип'ятити, через пару хвилин зняти з вогню. Напій готовий! Дати йому охолонути, налити в зручний гарний глечик або інший уподобаний вами посуд – і до столу. Подавати охолодженим.

Споживають зазвичай на Різдво, свята або у літню спеку.

Кисіль

Цей напій є стародавнім і має кілька різновидів. Відрізняються кисілі в основному за густотою – це може бути густе желе або рідкий напій. Перевага кисіля – можна приготувати з будь-чого: ягід, фруктів, молока.

Спосіб приготування: взяти ягоди, наприклад, чорницю, в блендері збити до однорідної маси. Це пюре вилити в кип’ячу воду, додати і цілі ягоди. Всипати цукор, довести знову до кипіння. Додати крохмаль, який попередньо розвести в невеликій кількості води, знову суміш довести до кипіння і миттєво зняти с вогню. Вживати охолодженим.

Споживають в якості третьої страви, після обіду або після вечері.

Сирівець

Був відомий ще у Київській Русі: князь Володимир в 966 році цим напоєм розпорядився відзначити перемогу над печенігами. За своєї суті це той же хлібний квас, тільки що без цукру. Саме тому сирівець почали використовувати і при приготуванні окрошки чи зеленого борщу – в якості заправки.

Спосіб приготування: до великої посудини (це може бути дубова бочка) кладуть житній хліб, обов’язково вже черствий. Туди всипати 4 склянки борошна (знову житнього), все залити окропом. Посудину прикрити кришкою, залишити на добу. Поки він настоюється, в окремому посуді змішують дві склянки борошна з водою, туди ж додають дріжджі, також залишають на добу. Це опара, яка потім додається в основну велику посудину (бочку). Все вимішується, доливається ще вода доверху. 3-4 дні сирівець зберігається в прохолодному місці, і через цей час сирівець вже готовий. По мірі того, як напій буде вибиратися з посуду, в бочку можна знову доливати воду.

Споживати у спеку, можна додати в окрошку.

Сита

Вимовляється з наголосом на «а». Це мед, розведений водою, іноді це може бути відвар меду на воді. Ще в кам’яному віці люди полюбляли мед диких бджіл, який розводили у воді. Тому цей напій можна вважати найдревнішим. Ситою підсолоджували кутю на Різдво, а в Поліссі вона була взагалі окремою ритуальною стравою.

Спосіб приготування: найліпше за все буде сота, якщо для приготування буде взято сотовий прісний мед. Він кладеться в бочку, зверху заливається окропом. Таким чином мед розчиниться, а сам віск спливе на поверхню. Ситу процідити та охолодити. Напій можна вживати.

Споживати для профілактики простудних захворювань, ну і за бажанням насамперед.

Ряжанка

За своєю сутністю ряжанка – це йогурт, тільки що в ньому немає ніяких добавок. Рецепт ряжанки відносно молодий – він виник в Україні понад кілька сотень років тому. Все починалося з змішування молока та вершків, що давало різновид кислого молока.

Спосіб приготування: літр молока довести до кипіння, далі на протязі 1,5 – 2 годин тримати на слабкому вогні. Потім посуд з молоком поставити в духовку без вогню, попередньо добре розігріту, десь на дві години. Далі дати молоку трохи охолонути, додати до нього 1-2 столові ложки сметани, закутати посуд теплим рушником і зоставити на ніч. Потім охолодити і пити.

Споживати у спеку (напій чудово втамує спрагу), а також можна з лікувально-профілактичною метою.

Медовуха

Особливо полюбляють цей напій на Західній Україні, а свій початок він бере з часів Київської Русі. З часом медовуха мала вже дуже багато різновидів, навіть з додаванням етилового спирту.

Спосіб приготування: розчинити 50 грамів меду у літрі кип’яченої води, додати попередньо промиті родзинки – вони сприяють активізації процесу бродіння. Посуд прикрити кришкою, залишити на дві доби – температура має бути кімнатною. Процідити суміш через марлю, розлити по пляшках, зоставити в холодильнику на 2-3 місяці.

Споживати на свята.

Калинник

Цей напій має декілька сторіч з часу свого виникнення. В Поліссі на Україні було безліч рецептів приготування цього напою.

Спосіб приготування: 1 кілограм калини нам потрібен на 4 літри води. Ягоди калини потрібно перебрати, промити, скласти в посуд. Розчинити в окропі 2,5 склянки цукру, залити цим калину. Посуд закрити, дати постояти в прохолодному місці, протягом тижня. Далі напій процідити, охолодити – і можна вживати.

Споживати з лікувально-профілактичною метою, можна також для втамування спраги.

Цей перелік напоїв – маленька краплина в морі різноманіття українських напоїв, які дарували народу свіжість смаку та яскравість відчуття протягом багатьох століть. Тільки подорожуючи самому, можна ознайомитися з іншими різновидами. Закарпаття, Волинь, Галичина, інші регіони – і досі зберігають таємниці приготування настоянок, наливок, напоїв – зцілюючих, тонізуючих, вгамовуючих спрагу або навпаки зігріваючих.

За матеріалами igotoworld.com