Довідник тканин та матеріалів

Щільна блискуча тканина. У перекладі з арабської означає «рівний, гладкий», що абсолютно виправдано.
Атлас відноситься до розряду сатинових тканин завдяки особливому плетінню – утік ховається під нитки основи, котрі виходять на лицьове полотно. Як і багато інших тканин, атлас родом з Китаю. Через свою високу вартість, шовк довгий час був недоступним для більшості людей, й купці привозили його на Захід здебільшого для монарших родин та привілейованих членів суспільства. На Русі з атласу традиційно шили святкові та особливо урочисті одежі.
З розвитком промисловості у ХХ сторіччі, атлас почали продукувати з додаванням синтетичних волокон, зробивши його доступним широкому загалові. Сьогодні атлас виробляють з поліефіру, ацетату, нейлону, віскози та бавовни. Ці матеріали можуть використовуватись самостійно, або у поєднанні з шовком. Але, звичайно ж, шовковий атлас – найдорожчий та найбільш приголомшливий вид цієї матерії.

Дуже тонка напівпрозора тканина.
Її розповсюдженню ми мусимо завдячувати фламандцю Жану Батісту Камбре. У ХVІІ сторіччі швець виготовив дивовижну тканину, котру до цього возили виключно східні купці.
Секрет батисту у тому, що щільне переплетення утворює надзвичайно тонку тканину. Цю особливість матеріалу відразу ж використали: ніжна білизна, легкий одяг, деталі святкових туалетів почали шити з нової дорогої тканини. А герої Дюма навіть бійку влаштували через батистову хустинку. :)
Батист виробляється з натуральних бавовняних волокон, способом полотняного переплетення. Сьогодні з нього шиють постільну білизну та одяг для особливих нагод. Враховуючи делікатність батисту, доглядати за ним треба дбайливо – прасувати через марлю та обирати режим ручного прання.

Першопочатково вовняна тканина. Її було створено легендарним Томасом Бербері, який заснував однойменний бренд. І класичні картаті пальта “Бербері” шиють саме з габардину.
Традиційний габардин виробляється з пряжі мериносу складним саржевим переплетенням тонких волокон. З щільної тканини шиють пальта й костюми, а з тоншої – брюки, спідниці та сукні.
Сучасна промисловість дозволяє випускати змішаний габардин та синтетичний. Такі матеріали суттєво дешевші, тому саме з них виробляють повсякденний одяг, гардини та різноманітні аксесуари.

Ажурна тканина, створена в Італії наприкінці ХVІ століття. Це дуже ніжний, напівпрозорий матеріал. Гіпюр складається з тонкої сітчастої основи, з елементами рельєфного мережива. Для гіпюру характерна наявність синтетичних волокон поліестеру та/чи лайкри у складі основної сітки, що підвищує його зносостійкість. Самі ж візерунки, як правило, виконуються з натуральних ниток – бавовняних чи віскозних.
Прати вироби з гіпюру варто у делікатному режимі, без сильного віджиму.

Тканина, яку раніше виготовляли вручну на ткацьких станках, сьогодні виробляється фабричним способом й не втрачає популярності. Домоткане полотно активно використовується для пошиву вишиванок та рушників. Завдяки простому полотняному переплетенню, на такій тканині легко вишивати, вона приємна при носінні та невибаглива у догляді. Раніше домоткане полотно виробляли з льону та конопель, зараз сировина, переважно, бавовняна.
Така тканина різниться за щільністю – від 20-ї – найцупкішої, до 50-ї – найтоншої. Універсальною вважається “тридцятка”, котра підходить для створення будь-яких виробів.

Надзвичайно м’яка й тонка матерія саржевого переплетення. Свою назву кашемір отримав на честь області Кашмір на півострові Індостан. Для його виробництва кіз не стрижуть, а вичісують гребнем особливий пуховий підшерсток.
Таким пухом обростають кози у гірських районах Китаю, Індії та Монголії, що пов’язано з мінливим кліматом цих місцин.
Сьогодні, для здешевлення виробництва, часто використовують кашемір з додаванням овечої вовни та, іноді, невисокого відсотку синтетичних волокон.
Таким чином подібні вироби стають доступними для пересічних споживачів.
Кашемір не викликає алергії та є надзвичайно комфортним при носінні. А враховуючи високу зносостійкість виробів, можна стверджувати, що річ з кашеміру – справжній must have у будь-якому гардеробі.

Легка, майже непрозора тканина.
Як видно з назви, вона поєднала у собі якості й крепу, й шифону.
Креп-шифон характеризується щільним полотняним переплетенням, лицьова та зворотня сторони не відрізняються та мають зернисту структуру, завдяки закрученим волокнам.
Раніше тканину створювали з шовкових ниток, але, звісно, сьогодні шовк часто замінюють штучною сировиною.
З цієї тканини шиють сукні, блузи, танцювальні костюми. Ідеальним виходить поєднання з атласом чи трикотажем.
Креп-шифон неймовірно примхливий при розкроюванні, а готовий виріб потребує дбайливого догляду.

Виготовляється з волокон льону способом полотняного переплетення. Їй більше п’яти тисяч років – льон використовували ще у Єгипті, до Епохи фараонів. У всі часи лляне полотно відносилося до матеріалів класу “люкс” та стояло в один ряд з шовком.
Окрім натуральності та первозданності, льон має ще ряд переваг. Льон містить кремнезем, який стримує ріст бактерій. Тож тканина антисептична – на ній гинуть грибки та мікроби, під лляними пов’язками швидше затягуються рани. Лляна тканина гігроскопічна, нейтралізує запахи та “вміє” регулювати теплообмін. Лляне полотно дуже міцне та довговічне.
Сьогодні цей символ розкошу та багатства є все ще неймовірно популярним. З льону шиють білизну – постільну та натільну, найрізноманітніший одяг та домашній текстиль.
Одяг з льону дуже приємний до тіла, дарує прохолоду влітку та тепло взимку, й не накопичує статичну електрику. Єдиними недоліками натурального льону є його мнучкість та відносно висока вартість. Тому деякі сучасні виробники одягу віддають перевагу змішаним матеріалам з вмістом льону. Популярністю користується комбінована тканина з 50% льону та 50% бавовни.

Тканина, створена з мікроволокон поліефіру та поліаміду. Такі нитки дуже тонкі та неймовірно легкі. Перевага мікрофібри у тому, що її волокна не вбирають воду, не линяють та не утворюють катишок.
Тканина виробляється шляхом екструдування (вичавлювання) ниток. Структура волокна у розрізі нагадує зірочку з поліаміду у поліестеровій оболонці.
Вироби з мікрофібри не можна прати у гарячій воді та прасувати.

Двостороння тканина з тонкими нитками основи та товстим утком. Робиться методом полотняного переплетення, завдяки чому полотно виходить з ефектом “рубчика”. Волокна на виробництві не поліруються, як, наприклад, у сатині, тому поверхня тканини оксамитова і дуже м’яка на дотик. Як правило, поплін виробляється з чистої бавовни. Як будь-яка натуральна тканина, поплін приємний до тіла, затишний взимку та надає прохолоду у літню спеку.
Іноді поплін виробляють змішаного складу, підвищуючи його зносостійкість та опірність до зминання.
Характеристики попліна-стрейч повністю співпадає з цим описом, але у його склад входить від одного до п’яти відсотків еластану, котрий і забезпечує стрейчевість виробів.

У нашому магазині представлено вироби з різноманітних сорочкових тканин. Їх плетіння та склад можуть відрізнятися, тому ми вирішили об’єднати їх назвою не плутаючи покупців словами поплін, оксфорд, твіл, шамбре, broadcloth й подібними.
У більшості випадків різниця переплетення несуттєва й її важко розрізнити.
Купуючи річ з сорочкової тканини, звертайте, будь ласка, увагу на її склад. Це може бути суміш бавовни та льону, бавовни й еластану, або ж бавовни та поліестеру.

Костюмна тканина. Тіар достатньо щільний, але, не дивлячись на свою структуру, м’який, еластичний та чудово драпірується. Ця тканина – гарний вибір для повсякденних спідниць, брюк та костюмів. Тіар практично не зминається, що робить догляд за ним цілком не складним. Прати вироби з нього не можна при високій температурі, адже тканина може дати усадку.
Сьогодні таку тканину виробляють практично з будь-якої сировини, частіш за все з незначним додаванням еластану

Достатньо нова тканина. Вона практична, красива та сучасна. Дайвінг ще називають “другою шкірою”, що цілком виправдано.
Тканина, з якої спочатку створювали лише спортивні костюми та гідрокостюми, стала неймовірно популярною, та з неї почали шити й різноманітний повсякденний одяг – легінси, костюми та коригуючу білизну. А з мікродайвінгу – одного з різновидів цього матеріалу – створюють колготки, тонкі блузи, сукні, вбрання для бальних танців та гімнастики.
Дайвінг – це суміш віскози, поліестеру та еластану, іноді з додаванням бавовни. Завдяки такому складові, дайвінг є дуже зручним у носінні. Він добре вбирає вологу, не зминається та не вкривається катишками.
Щодо догляду за дайвінгом, то як будь-яка синтетична тканина, він не любить високих температур та інтенсивного віджиму, зате швидко сохне та не потребує прасування, що дуже практично.

Одна з найміцніших сучасних тканин. Називається вона так завдяки подвійним волокнам, що утворюють її плетіння. Переплетення буває різноманітним – простим, сатиновим, саржевим, жакардовим. Зазвичай двонитку виробляють з бавовни, але іноді до неї додають й синтетичну складову, наприклад, нейлон. Цупкість двонитки можна співставити з легендарною джинсовою тканиною 60-х років минулого століття.
Галузь застосування двонитки надзвичайно широка. У залежності від щільності, розрізняють сувору двонитку – грубе полотно для пошиву інкасаційних мішків, спецодягу, меблевої обивки, полотен для картин, канви для вишивання та деталей взуття; і апретовану – оброблену особливим чином – для сумок, спортивних костюмів та повсякденного одягу.

З’явився на острові Джерсі у проливі Ла-Манш. Місцеві мешканці виготовляли тканину з овечої вовни для пошиву теплої нижньої білизни. Спроби розширити виробництво та продавати спортивний одяг з вовняного трикотажу виявилися невдалими. Пізніше на джерсі звернула увагу Коко Шанель. Розробивши колекцію одягу з цього матеріалу, вона створила скандальний прецедент з “нецільовим” використанням такого трикотажу.
Зараз тканина джерсі надзвичайно популярна і вже виробляється не лише з вовни, а й з бавовни, льону, віскози, бамбука та поліестеру. Не менш широка й сфера її застосування – від натільної білизни до костюмів та пальт.
Джерсі не любит високих температур, але спокійно переносить відсутність прасування, й не витягується при носінні.

Щільна трикотажна тканина. Виробляється шляхом в’язання кулірної гладі. Лицьова сторона полотна виходить гладенькою, а на зворотньому боці утворюється начіс за рахунок ув’язування ниток високої щільності. Іноді ці нитки не відрізняються від основних, тоді тринитка стає не утепленою.
Структура тканини робить речі з тринитки стійкими до деформацій та практичними. При пранні футер може давати усадку. З такого трикотажу виробляють спортивні костюми, світшоти та дитячий одяг. Тринитка робиться з бавовни, часто з додаванням віскози, поліестеру або еластану.

Тканина нового покоління. Вона складається з безперервних текстурованих волокон. Сировиною може бути поліамід або поліефір, нитки з яких багаторазово закручують та фіксують створену структуру.
Завдяки такому виробництву, еластик міцний та стійкий до деформацій. Брюки з цієї тканини не виявляться з витягнутими колінками, а сукня сидітиме по фігурі після безлічі разів прання. Також з еластику виробляють чулочну продукцію, термоодяг, спортивні товари.
Еластик зносостійкий, не линяє та легко відпирається.

Цим переліком, безперечно, не обмежується різноманіття трикотажних полотен, але ми перерахували ті види, вироби з котрих є у нашому асортименті.

Дуже легка та невагома тканина полотняного переплетення. Виробляється зі скручених ниток, завдяки чому вона виходить прозорою та тонкою, з рельєфною структурою.
Раніше шифон робили виключно з шовку, тепер же він може бути й віскозним, й зі змішаним складом, й цілком синтетичним. У цьому є свої плюси – у порівнянні з дорогим шовковим шифоном, – тканина з поліестеру доступна більшості людей, й менш вибаглива у носінні та догляді. Але, безперечно, синтетика не пропускає повітря, тож у цьому не може перевершити шовк.
З шифону шиють переважно святкові, вечірні та весільні сукні.

Штучний матеріал, створений у якості альтернативи натуральній шкірі.
Для збереження життя тварин та здешевлення виробництва раніше широко застосовувався дерматин. Але його якість змушувала бажати кращого та створила скептичне ставлення до штучних аналогів шкіри.
Винайдення еко-шкіри дозволило покращити властивості шкірозамінників. Сьогодні цей матеріал виготовляється на бавовняній основі, шляхом нанесення дихаючої поліуретанової плівки на ткану основу. У залежності від товщини нанесеного шару, еко-шкіра підходить для різних виробів. Тонка – для одягу, білизни, деяких аксесуарів, щільна – для сумок, валіз, гаманців тощо.
Великою перевагою еко-шкіри є повне відтворення “малюнка” шкіри та антиалергійність.

Недорогий матеріал, створений у 1947 році з природнього газу. Про акрил дійсно можна сказати “зроблений з повітря”.
Тканина з акрилу зносостійка, не зминається, швидко сохне, але у той же час має усі недоліки штучних матеріалів. Вироби створюють “парниковий ефект”, електризуються та утворюють катишки.
Акрил рідко використовують самостійно. Частіше до нього додають вовну, мохер, бавовну, віскозу тощо.

(від латинського viscum – «клей») – натуральний матеріал штучного походження. Її виробляють з деревної целюлози, і тому віскоза правомірно вважається найнатуральнішою з усіх тканин, що виробляються синтетичним шляхом.
Властивості цього матеріалу дуже нагадують бавовну. Віскоза гігроскопічна, повітропроникна та антистатична. Змінюючи товщину та блиск волокон, віскозі легко надати схожості з шовком, бавовною, льоном, шифоном та шерстю.
Часто у віскозу додають еластан чи поліестер, тим самим роблячи виробництво дешевшим, підвищуючи зносостійкість віскози та її стійкість до деформацій. Не дивлячись на штучне походження віскози, її активно використовують для виробництва дитячого одягу завдяки високій гігієнічності матеріалу.

Однорічна рослина, зі шкірки стебель котрого і отримують волокна.
У всі часи лляне полотно відносилося до матеріалів класу “люкс” та стояло в один ряд з шовком.
Окрім натуральності та первозданності, льон має ще ряд переваг. Льон містить кремнезем, який стримує ріст бактерій. Тож тканина антисептична – на ній гинуть грибки та мікроби, під лляними пов’язками швидше затягуються рани. Лляна тканина гігроскопічна, нейтралізує запахи та “вміє” регулювати теплообмін. Лляне полотно дуже міцне та довговічне.

Група синтетичних волокон, серед яких нейлон, капрон, силон.
Поліамідні волокна отримують шляхом переробки різноманітної органічної сировини. Вироби з поліамідів достатньо жорсткі, легкі, швидко електризуються та погано вбирають вологу.
Поліамідні тканини не горять, а плавляться, утворюючи на кінці кульку, як і поліефірні.

 

 

 

Cинтетичний поліефірний матеріал. Він міцний, зносостійкий, легкий, чудово зберігає форму та легко переться. 100% поліестер подобається не усім, а от змішані тканини з його додаванням набувають переваг штучних волокон, зберігаючи усі плюси інших натуральних складників.
На дотик вироби з поліестеру схожі на різні тканини. Це може бути бавовна, вовна та навіть шовк. Це залежить від способу обробки та наявності додаткових волокон у складі тканини.

 

 

Матеріал текстильної промисловості. Його видобувають з волокон плодів бавовника. Плід – коробочка. Іноді більш кругла, в інших випадках – овальна, 3-5-роздільна, така, що розкривається вздовж створок, з багатьма темно-бурими насінинками всередині. Ці насінинки на поверхні вкриті м’якими звивистими волосками – бавовною.
Тканини з бавовни володіють величезним рядом принад. Шкіра їх прекрасно сприймає, адже вони є гігроскопічними, повітропроникними, гіпоалергенними. Серед недоліків – схильність до вигорання та невисока зносостійкість

Отримав свою назву на честь області Кашмір на півострові Індостан. Для його виробництва кіз не стрижуть, а вичісують гребнем особливий пуховий підшерсток. Таким пухом обростають кози у гірських районах Китаю, Індії та Монголії, що пов’язано з мінливим кліматом цих місцин.
Спроби селекції кіз у Шотландії та країнах Океанії не мали успіху – їхня вовна ставала дуже жорсткою та недостатньо теплою для кашеміру.
Мешканці Алтаю та Гімалаїв збирають унікальну сировину у період ліньки. З одної кози вдається зібрати не більше 200 грамів підшерстку, тому цей ніжний матеріал дуже дорогий. Наприклад, для одного светра потрібно близько 800 грамів пуху.
Кашемір не викликає алергії та є надзвичайно комфортним при носінні. А враховуючи високу зносостійкість виробів, можна стверджувати, що річ з кашеміру – справжній must have у будь-якому гардеробі.

Тонка довга шерсть тварин, що використовується у текстильній промисловості як сировина для виготовлення вовняних тканин та пряжі. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, тому іноді слово “вовна” використовують як спеціальний термін для визначення саме її. Також існує верблюжа вовна, вовна лам, кіз, альпак, вігуній, кроликів, вівцебиків, гуанако, яків.

 

 

 

Еластан, дорластан, лайкра, спандекс, лінель.
Усі ці назви – синоніми. Перераховані матеріали виготовляються з поліуретанових еластомірних ниток. Еластан – незамінний матеріал для облягаючих тіло текстильних виробів широкого асортименту, у тому числі трикотажних спортивних, галантерейних, медичних.