"Українське село" – етно-комплекс для прогулянки вихідними

  • Відгуки : 1
  • Переглядів: 3916
  • 5 "Українське село" – етно-комплекс для прогулянки вихідними

Тут все навколо особливе:
І подих вітру, й шелест трав,
І тиха пісня солов'їна,
Яку ніхто ще не співав.
О. Колядко

У браузері відкрито безліч вкладок: "Куди поїхати з дітьми", "Як провести вікенд у Києві", "Маршрути вихідного дня"... Як не розгубитися в цій різноманітності та вибрати дійсно небанальну пропозицію?

Ми часто обмежені тривалістю, географією та вартістю поїздки, тому шукаємо щось доступне, незвичайне і цікаве для всієї родини або компанії друзів.

Оскільки сезон пікніків і довгих прогулянок вже відкрито, пропонуємо вашій увазі варіант цікавого дозвілля, який поєднує приємне з корисним.

У 15 кілометрах від Києва по Житомирській трасі, в селі Бузова розташувався комплекс "Українське село". З ходу й не скажеш що це – тут тобі і музей, і ресторан, і храм, і мангальні комплекси, і готельні номери, і міні-зоопарк, і просто неймовірно мальовнича природа. Але про все по порядку.

Слобожанщина пліч-о-пліч з Гуцульщиною

У 2007 році побудувавши дерев'яну церкву, її засновник вирішив оточити храм етнографічним комплексом "Українське село".

Це компактний музей під відкритим небом, на кшталт відомого "Пирогово", проте якийсь більш затишний. Доглянута територія, розваги і відпочинок на будь-який смак та гаманець роблять його надзвичайно привабливим. Вхід в "Українське село" безкоштовний, а ось за відвідування музейних будиночків і майстер-класи беруть невелику плату.

На території комплексу розташовані шість хат з різних куточків України. Автентичні будови зі Слобожанщини, Карпат, Полісся і Подніпров'я були розібрані і акуратно привезені в музей. Найстарішій хатинці 191 рік. Будиночки повністю зберегли вигляд і дух України ХІХ століття.

У цьому неперевершеному ансамблі Середню Наддніпрянщину представляє будиночок, привезений з села Пишненки Зіньківського району Полтавської області. Хата зрубна, повністю дерев'яна, з традиційним п’ятидольним плануванням. Невеликий ставок-копанка біля хати відмінно вписується у відтворений народний екстер'єр.

Слобожанський регіон презентовано хатою з Новоайдарського району Луганської області. Село Колядівка подарувало музею дерев'яний будинок. На Слобожанщині стіни традиційних хат найчастіше були дерев'яними. Іноді їх все ж плели з хмизу і обмазували глиною, а в деяких містечках навіть викладали з каменю. Одне об'єднувало слобожанські хатинки – вони були обліплені глиною і ретельно вибілені.

Планування хат було різноманітним: і двокамерним – з житловим приміщенням та сіньми, і трикамерним – з двома житловими приміщеннями й сіньми, і, зрідка, ще й з коморою.

Дерев'яна, зрубна, тридольна хата (сіни, житлова кімната, комора) представляє Житомирське Полісся кінця ХІХ – початку ХХ століть. Вона привезена з села Дідковичі Коростишівського району Житомирської області. Крім будинку, автентичні поліські деталі підкреслені колодязем-журавлем і бортницьким інвентарем.

Подільська хатинка виглядає найбільш ошатно серед своїх сусідок. Вона розписана кольоровими візерунками з квітів та пташок. В її конструкції знаходиться дерев'яний каркас, обмазаний сумішшю глини й соломи з наступною побілкою. Будинок також тридольний – з сіньми, житловим приміщенням і коморою. Поруч з будиночком знаходиться клуня для молотьби зерна і курник цікавої форми – ніби увінчаний великою солом'яним капелюхом-дахом.

Південь України несподівано представлено хатою з села Єрки Миргородського району Полтавської області. Не зовсім зрозуміло, чому вибір засновників припав саме на неї, адже Полтава ближче до північної частини України. Будинок глинобитний, покритий солом'яною стріхою. Також південну частину експозиції становить кузня, гончарна майстерня, оборіг і шопа. Оборіг – сарай для зберігання сіна, а шопа – майстерня і комора для інструментів.

Шостим будинком є гуцульська хата з Карпат. Географічні і кліматичні особливості цього регіону безумовно вплинули й на архітектуру гуцульських садиб. Зрубний будинок зведено зі смереки та перевезено в "Українське село" з гір біля Верховини.

Всі хати абсолютно самобутні – низькі двері, сіни і житлове приміщення – занурюють гостей в історичну атмосферу. Збережено й предмети побуту: веретена, колиска, кухонне начиння, тканий і вишитий текстиль... Всі, хто встиг відвідати це місце, в один голос стверджують, що в "селі" складається повне враження, нібито власники будинків і господарств просто кудись вийшли на секунду, настільки збережена первозданна атмосфера помешкань. Примітно, що у хатках можна сідати за стіл на товсту лаву з масиву деревини, всі музейні експонати можна і потрібно брати до рук, розглядати і, тим самим, надихатися незабутнім духом української культури.

У поліських хатках облаштовані готельні номери. Сучасні душові кабіни та плазмові телевізори в мазанках під солом'яною стріхою дивним чином поєднують традиції та сучасність.

Ресторан, альтанки з мангалами й міні-зоопарк

Вдосталь намилувавшись красою і отримавши порцію їжі духовної, гості можуть відвідати ресторан-колибу "Поїхали", що подає національні страви української кухні, або розташуватися з принесеними наїдками в одному з облаштованих будиночків для пікніка. Мангальні комплекси здаються в оренду, вартість якої варіюється в залежності від розміру альтанки, тривалості відпочинку і дня тижня. Зручно, що не розрахувавши з кількістю закусок або напоїв, можна зробити замовлення в ресторані й принесуть його прямо у вашу альтанку.

Біля готелю і ресторану розмістився невеликий зоопарк, який стане приємним сюрпризом як для самих маленьких відвідувачів музею під відкритим небом, так і для дорослих. Тут живуть українські домашні тварини і птахи – вівці, поросята, кролики, нутрії, курочки і півники. А поряд на озері мешкають качки і плавають косяки риб. Всіх їх можна погодувати, купивши спеціальний корм в сувенірній крамниці. У цій же крамниці можна придбати пам'ятний сувенір, проте набагато цікавіше зробити його своїми руками на одному з майстер-класів.

Різноманітність майстер-класів та квестів вражає

В "Українському селі" регулярно проводиться безліч майстер-класів: гончарне мистецтво, плетіння ляльки-мотанки, самогоноваріння, випікання хліба в печі, ковальська справа, свічковаріння, плетіння солом'яних іграшок, вирізання витинанок, ліплення вареників, валяння іграшок з вовни, створення автентичної біжутерії і багато інших цікавих заходів.

Поруч з українськими хатами розташувалися кузня, гуральня, майстерня і хлібопекарня. Оскільки всі слова, крім "ґуральні", вам знайомі, зупинимося саме на ній. Гуральня – це приміщення, в якому готувалися різноманітні спиртні напої, при чому, переважно, євреями. Тут же вони і продавали горілку, настоянки, наливки, пиво та інші хмільні напої. До речі, саме тут проводяться дуже популярні майстер-класи з самогоноваріння

Для великих компаній в етно-комплексі передбачені квести, – за окрему плату, зрозуміло. Ці розваги можуть бути організовані як для дітей, так і для дорослих але всіх їх поєднує, безумовно, українська тема. Такий вид дозвілля популярний при проведенні корпоративів, адже кращий тимбілдинг, ніж квест, придумати важко. І, звичайно ж, "Українське село" – надзвичайно популярне місце для проведення весіль.

Дерев'яний храм – душа етно-комплексу

Вищезазначена церква св. вмч. Димитрія Солунського є одним з головних прикрас села. Саме з будівництва храму, як ви пам'ятаєте, і почав свою історію комплекс. Церква побудована зі смерекового циліндричного зрубу у вигляді восьмикутної ротонди. Особливою прикрасою храму служить різьблений кленовий іконостас, виконаний в стилі українського бароко ХVІІ–ХVІІІ століть. Також біля церкви розташоване мальовниче джерело, обкладене каменем.

У церкві регулярно проводяться служби, і, природно, православні таїнства й обряди. За весь час існування "Українського села" понад 120 пар вінчалися саме тут, а близько 500 новонароджених прийняли обряд хрещення.

"Українське село" – неймовірно популярне місце. Одні приїжджають сюди, коли переситилися розвагами у місті, інші за нотками автентичного українського побуту, третіх надихають прогулянки на свіжому повітрі, четверті просто прийшли до церкви, але в підсумку всіх їх об'єднує саме любов до унікального етнографічного комплексу.

Сайт етно-комплексу: etno-selo.com.ua

 
Залишити відгук  ↓
 
1 відгуків
0 відповідей
1 оцінок
100% 1 позитивних
5  
Корисність відгуків
0 голосів
0