Свято Покрови Пресвятої Богородиці: історія, традиції та народні прикмети

Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня.

Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Прийнято вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає людину, яка в неї в цей день просить допомоги, покриваючи її безпосередньо своїм покровом.

Свято ознаменовує засинання природи та укривання землі на зиму.

Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо».

А ще, це період весіль та саме в цей час дівчата молилися за якнайшвидше заміжжя.

На Покрову завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

Цікаво і те, що Покрова в Україні одночасно є і святом козацтва, адже славні воїни нашої землі вважали, що покров Богородиці захищає їх від усяких бід та особливо шанували свою заступницю. Традиції наших мужніх предків відроджуються в наш час.

В цей день, 14 жовтня,  в Україні також святкують День створення Української Повстанської Армії, День українського козацтва та День захисника України.

Це свято вважається історичним, а події, що його зумовили, відбувалися понад тисячу років тому.

Історія свята

Над вивченням історії православного свята працювали багато вчених з усього світу, але неточності й досі залишаються.

Існує кілька трактувань появи свята Покрови Пресвятої Богородиці, однак всі вони, так чи інакше, розповідають про облогу Константинополя ворогами та чудесний порятунок міста завдяки заступництву Божої Матері.

Сама назва свята пов’язана з назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – головного покривала, або мафорія, який став називатися на Русі «омофором».

Відповідно до оповідей, під час штурму Константинополя, усі жителі міста сховались у Влахернському храмі та молились Пресвятій Богородиці, аби вона захистила їх, так і сталося.

Серед молільників була людина угодна Богові — святий Андрій Юродивий, а також його учень святий Єпіфаній. Вони стояли перед іконостасом і слізно молилися за спасіння міста та країни.

Раптом, піднявши очі до неба, побачили Пречисту Діву в оточенні ангелів, пророків та апостолів. Вона покрила людей своїм омофором і молилася разом з ними.

У Влахернському храмі святі мужі довго споглядали на чудесне явлення і повідомили всім цю радісну звістку.

І справді, незабаром, облогу вдалося зняти,  війська противника відступили і місто було врятовано.

Відтоді і відзначається свято Покрова Пресвятої Богородиці 14 жовтня (за новим стилем).

Традиції  свята

Світле свято починають відзначати з ранкової служби в церкві. Віруючі просять у Божої Матері заступництва.

У цей день віруючі звертаються в молитві до Пресвятої Богородиці з проханням про здоров'я, захист, допомогу, сприяння в сімейному житті та любові. Вважається, що протягом року до наступної Покрови Богородиця буде допомагати і оберігати того, хто помолився.

Особливо вранці до церкви поспішали вдови, самотні жінки і незаміжні дівчата. Вони молилися про те, щоб стати під покров Богородиці: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», тощо.

А молодиці просили про захист сім'ї та, до речі, і про свою красу і молодість. Для цього вони з самого ранку виходили на вулицю, вмивалися росою і говорили: «Мати Пречиста, хай буду душею та тілом чиста, змій з душі турботу, а з серця - скорботу».

У народі свято Покрови було приурочене до закінчення польових робіт. До цього дня закінчували збирати гриби в лісі.

Вважалося, що саме на Покрову починається перше «зазим'я».

Для того, щоб усі члени сім'ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. 

Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

«Пресвята Покрiвонько,

Перед твоїм кривалом

Голови схиляємо.

Прохаємо, Покрiвонько,

Од лиха укрити,

Здоров’ячко наше

Знов нам оновити».

А щоб весь рік у будинку панував затишок і благополуччя, на Покрову прийнято пекти млинці. Традиційно на Покрову утеплювали будинок і в цей день, зазвичай, перший раз затоплювали піч.

Був звичай до свята Покрови Богоматері вселятися в новий будинок, щоб його оберігала  Богородиця.

До свята поверталися додому з усіх усюд різні подорожні, завершували свої мандрівки й чумаки.

І так звані «строкачі» - заробітчани, наймити, які працювали в більш багатих господарів ціле літо, верталися до своїх теренів зі скромними гостинцями рідним. А бджолярі заносили свої вулики у тепло.

Худобу після Покрови теж не виганяли на пашу. А в цей день ситно годували, щоб усю зиму мала що їсти.

Поля на цю пору мали бути зорані й засіяні. «Хто сіє по Покрові – той не матиме й корові», «Після Покрови сівба – вдовина та сирітська», - мовили в народі.

Народні прикмети

• Яка погода на Покрову  – такою буде і зима.
• Якщо на Покрову сухо i тепло – зима буде пiзньою.
• Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).
• Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.
• Відліт журавлів до Покрови — на ранню зиму.
• Вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішний - холодною, із заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Є прикмети на Покрову і для майбутніх наречених:

• Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.
• Сніг у весілля на Покрову – щастя молодим.
• На Покрову сильний вітер – буде багато наречених.
• Багато снігу –  буде багато весіль наступного року.
• Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.
• Знайомство з хлопцем на Покров – до швидкого весілля.