Роль свят в світогляді та річному циклі українців

  • Відгуки : 0
  • Переглядів: 1364
  • 0

Українці окрім своєї працьовитості можуть похвалитися й своїм вмінням відпочивати. Загалом для побуту доіндустріального суспільства свята означали перед усім відсутність робіт та можливість зробити невеличку перерву в господарській діяльності. Загалом походження поняття «свято» йде від слов’янських понять «пустий» та «празний» з цим пов’язане широке використання слова «празник» в українських діалектах. Однак українська варіація цього поняття чітко вказує на глибокий сакральний та не буденний зміст дня в який не прийнято працювати.

Згідно досліджень В. Сироткіна, свята сприймалися нашими предками як певний стан навколишнього світу який не підпорядковується звичному укладу життя та плину часу. Такі дні сприймалися як своєрідний вихід людини за межі звичного та сталого порядку життя та господарювання. Виходячи з такого ставлення до свят і заборонялося проводити будь-які дії, що могли бути сприйняті за початок чогось нового, не виключення з цього є й продовженням роду. Доволі довго існувало табу на статеві відносини у свята, оскільки вважалося, що зачата в цей день дитина народиться потворою. А от смерть в свято сприймалася за добрий знак, й до сьогоднішніх днів існує глибоке переконання, що людина котра помирає в свято одразу потрапляє до раю.

Свята в народному календар українців

Ні для кого не секрет що одиниця виміру календарного часу є доба, яка пов’язана з фізичним обертом землі навколо своєї осі та Сонця. В свою чергу всю множину днів можна поділити на будні та свята. Якщо звернути увагу на різноманітні етнографічні дослідження та спостереження, то українці наділяють кожен день тижня своїми власними характеристиками та рисами. Так скажімо, середа та п’ятниця вважаються «жіночими» днями, на доказ такої теорії можна привести традицію святкувати Параскеву п’ятницю. Згідно тих же досліджень доба також поділяється на частини. Одна з них - світловий день, відводиться для господарських та побутових занять, а інша – нічний час, сповнена магічними та містичними рисами. Чого варті традиції ворожіння на Андрія та Купальські ночі.

Переддень свят вважався особливо важливим та сакральним моментом, адже саме в цей час відбувається символічне єднання реального та потойбічного світів. Вплив такого єднання міг бути як позитивним так і негативним.

За переконаннями дослідника народного календаря А. Темченка, найбурхливіші та важливіші святково-колективні емоційні прояви повністю співпадають з біологічними ритмами природи.

Особливості сприйняття природнього циклу та його відображення в житті та розвитку громади яскраво можна простежити в народній творчості. Практично кожне велике свято має власні розповіді пісні чи театралізовані дійства головною метою яких є відображення природніх змін та вплив цих змін на господарську діяльність та життя пересічних українців.

На завершення хочеться відмітити що свята в більшості традиційних суспільствах не що інше як протистояння буденності та сірості. Такі особливі, святкові дні, як правило сповнені глибоким сакральним змістом.