Прислів'я та приказки українського народу

Значне місце займають в українському фольклорі прислів'я та приказки - влучні короткі образні вислови. Ці різновиди фольклору представляють загальну пам'ять народу, результати багатого життєвого досвіду, на основі яких формувалися переконання про мораль, етику, політику та історію. Прислів'я та приказки можна порівняти з порадами і підказками, які дає народна українська мудрість кожній людині в його повсякденних проблемах. Короткі ємні висловлювання мають повчальний характер, вони застерігають, радять, засуджують і хвалять, спираючись на авторитет багатьох поколінь українського народу. Завдяки великій дотепності, високому естетизму та невичерпному таланту українці продовжують і зараз примножувати багату духовну спадщину, накопичену за довгі століття.

Прислів'я є малою формою фольклору, що перетворилася в короткий образний повчальний вислів в ритмічній формі, що несе якийсь висновок, думку чи іносказання.

У багатьох країнах прислів'я цінувалися, накопичувалися і зберігалися. У середні віки в Європі цінителі прислів'їв створювали рукописні збірники, в які включали улюблені прислів'я. До наших часів збереглося менше тридцяти таких збірок, складених з тринадцятого по п'ятнадцяте століття. Найбільш відомий збірник прислів'їв Віллані, складений з ряду шестивіршів, які представляють собою селянські прислів'я. Всі прислів'я цієї збірки відрізняються дивовижною тематичною та ритмічною однорідністю. Цей збірник, складений в тринадцятому столітті кліриком з роду Філіпа ельзаського, був неодноразово оброблений, йому нерідко наслідували. Рукописи з подібними текстами складалися до п'ятнадцятого століття. Іноді в збірників включалися малюнки - ілюстрації до прислів'їв.

Приказка є жанром фольклору. Це коротке образне влучне висловлювання про життєві явища носить затверджує характер, без повчання. Приказка часто буває частиною прислів'я, без висновку. Використовується в переносному сенсі.

Відмінною рисою приказки вважається те, що її, як правило, використовують як афоризм для ілюстрації сказаного. Нерідко приказка являє собою скорочену форму прислів'я. У більшості областей Західної України приказки, як і прислів'я, називаються одним загальним словом - «приповідки».