«Чорні брови, карі очі», або Секрети вроди наших бабусь

Про неймовірну красу українських жінок здавна відомо у всьому світі. Сьогодні підтримувати цю природну привабливість зовсім не складно, можна просто скористатись різноманітними косметичними засобами, були б тільки гроші. А от наші прабабусі точно володіли якимось чарівними таємницями, адже в давні часи не було жодних відомих чи не дуже косметичних фірм, а про «чорні брови, карі очі» досі ходять легенди.

Як вдавалось українкам, незважаючи на важку працю і непрості умови життя, гарно виглядати, зберігати вроду та здоров’я на довгі роки? Які засоби для цього вони використовували?

Як доглядали за обличчям?

Щоб обличчя виглядало молодим та здоровим, жінки використовували маски та креми, які виготовляли з доступних для них природних засобів. В нагоді ставало все – трави, квіти, фрукти та овочі, молочні продукти, хлібний квас, мед, олія, яйця, рослинні соки та олії тощо.

Вмивались вони переважно чистою водою з джерела, а то й росою, яку збирали рано-вранці з дерев у садку – з вишні, липи чи яблуні. Це надавало їм бадьорості та свіжості на весь день. А ще полюбляли зранку вмиватись парним або кислим молоком, від цього шкіра ставала білішою та більш пружною. Ці продукти також були ефективні для пом’якшення та зволоження шкіри. А ввечері для заспокоєння шкіри обличчя робили всілякі відвари з лікарняних трав (череда, любисток, м’ята, чебрець).

Для догляду за обличчям при нормальному типі шкіри підходили різноманітні відвари, для яких бралися квітки ромашки, цвіт липи, пелюстки троянд або шипшини, м’ятне листя. Якщо шкіра була жирною або комбінованою, то для очищення і звуження пор робили відвари й настої з таких трав, як звіробій, календула, хвощ, мати-й-мачуха, деревій. Ці засоби мали також і протизапальну дію. Дрібненько порізані, або розтерті у порошок, рослини заливали окропом (на 2 столові ложки половина склянки окропу) та настоювали 15 хвилин, після чого, зливши воду, суміш з трав накладали на обличчя.

Полюбляли україночки ще і всілякі маски, які робили також з того, що було під рукою, та що щедро дарувала їм матінка-природа. В хід йшли майже всі фрукти, овочі, ягоди, які були на той час за сезоном, адже вони щедро забезпечували шкіру такими необхідними їй вітамінами. І робили вони ці маски періодично, десь раз на тиждень.

Для надання шкірі тонусу робили маску з квашеної капусти. Її просто дрібненько кришили та викладали на обличчя на 20 хвилин, після чого змивали. Для відбілювання обличчя накладали маску з яблук, для чого почищені та подрібнені фрукти перемішували з сиром. Задля відбілювання загрубілою від важкої праці, сонця та вітру шкіри підходили також маски з хрону або огірків.

Щоб зробити обличчя ніжним, а шкіру еластичною, підходили продукти зі сквашеного молока (сметана, кефір, ряжанка), а для її пом’якшення дуже ефективними були рослинні олії та тваринні жири.

Добре підживлювала, омолоджувала та очищувала шкіру маска з груш. Використовували її у вигляді пюре з додаванням якоїсь олії, накладаючи на обличчя хвилин на двадцять.

Часто задля зволоження використовували мед. Цей універсальний засіб мав також і омолоджувальний ефект. До меду часто додавали яєчний жовток чи петрушку – це робило результат ще більш помітним.

Гарно зволожувала шкіру також картопля, яку дрібненько натирали, додаючи до неї яйце та сіль, та накладали хвилин на п'ятнадцять.

Звісно, що не обходились наші прабабусі і без лікарняних трав, з яких вони також робили різні маски.

Як доглядали за руками?

Шкіра рук від важкої праці, особливо пов’язаної з сільським господарством, дуже швидко грубішала, ставала сухою та темною. Тому потребувала особливої уваги.

Для того, щоб вилікувати руки від тріщин та сухості, шкіру змащували маззю, виготовленою з відвару кореню лопуха, якій змішувався з тваринним жиром (переважно яловичим). Дуже корисною була також обліпиха, якою просто протирали руки, адже вона відбілювала і загоювала шкіру.

Щоб пом'якшити суху шкіру використовували картопляні компреси – відварену картоплю розминали та додавали до неї молоко та декілька крапель рослинної олії. Гарячий компрес тримали на руках, поки він не охолоне.

Для зволоження шкіри рук також підходив крем із суміші лікарських трав, яку заливали окропом та настоювали до восьми годин, а потім, процідивши, змішували з вершковим маслом та медом.

Добре відбілював шкіру рук корінь хрону, який дрібно нарізали або натирали, додаючи до цієї кашиці сир або розсіл від квашених огірків.

Слабкі та ламкі нігті зміцнювали за допомогою соку смородини або журавлини.

Як доглядали за волоссям?

Українки завжди відрізнялись своїм довгим, густим та пишним волоссям. Доглядати за таким волоссям було непросто, але це було того варто, адже це був справжній жіночій скарб.

Мили волосся теплою водою, яку брали з природних джерел. У воду обов’язково додавали трави, які робили його здоровим. Так задля густоти та міцності волосся використовували любисток, ромашка надавала блиску та золотавого відтінку, м’яким волосся робила м’ята.

Ополіскували волосся настоями з листя кропиви чи берези, використовували також квітки ромашки. Для того, щоб зробити такий настій, сухі трави дрібнили і заливали окропом (на 1 столову ложку трави одна склянка окропу), настоювали до охолодження та проціджували.

Для лікування сухого або посіченого волосся підходила реп’яхова олія, змішана з алкоголем, яку втирали у шкіру голови перед тим, як мити. Також до маски інколи додавали мед і яєчний жовток.

Не забували жінки і підфарбовувати своє волосся, звісно, теж з використанням рослинної сировини. Так, цибулинне лушпиння і ромашка надавали волоссю золотистий відтінок, порошок з кори дуба і ожина давали чорний колір, листя горіху і відвар з листя та гілок липи – коричневий.

Здорове волосся повинно було бути ще й охайно заплетене, бо, як відомо, «коса – дівоча краса».

Як доглядали за тілом?

Догляду за своїм тілом українські жінки приділяли багато уваги, адже з дитинства привчені були до охайності і чистоти. І тут теж не обходилось без використання трав, які обов’язково додавали у воду, в якій купались. Для цього брали м’яту, ромашку, череду, чорнобривці, любисток, чебрець – вони надавали воді приємного запаху. У воду для ополіскування також додавали різні трави, а інколи навіть додавали порізані на шматочки яблука чи дикі груші.

Як робили макіяж?

Як би щедро не обдарувала жінку природа, вона все одно хоче виглядати гарнішою. І для цього здавна використовувалась натуральна косметика, яку робили з фруктів та овочів. Наприклад, соком вишні підфарбовували губи, буряк замінював рум’яна. Для більш глибокого та виразного погляду очі підводили сажею.

Не забували жінки і про приємний аромат, тож замість парфумів використовували, наприклад, дуже ніжний запах м’яти.

Природа дуже щедра на дари, а наші прабабусі вміли правильно цими дарами скористатись. Вони знали багато рецептів молодості і краси, які через покоління передали нам. Цей скарб не повинен бути втраченим, адже в ньому запорука краси і здоров'я майбутніх поколінь українок.